Від задуму до реалізації – понад 130 років. Хотів зробити Потьомкін, але зробив Скоропадський. Мав стати другим на території безкрайньої Російської імперії, але став далеко не другим. Що не заважає йому залишатись першим серед рівних. У його стінах навчалися майбутні президенти та прем’єр-міністри. Це все – про Дніпровський Національний університет. Далі на dnipro.one.
Фальстарт
Катеринослав замислювався як південна столиця Російської імперії і мав стати третім за значимістю містом після Санкт-Петербурга та Москви. Тому в 1784 році Григорій Потьомкін склав доповідь Катерині II про необхідність заснування в Катеринославі університету. Імператриця доповідь затвердила.
Місце розташування університету відвели на нинішній ділянці проспекту Гагаріна від проспекту Яворницького до вулиці Севастопольської. Будівництво встигло розвернутися на повну силу. Але – не склалося. Спочатку помер Потьомкін. Без головного ідеолога та натхненника будівельні роботи припинилися. А після смерті Катерини II взагалі згорнулися. Наступний імператор, син Катерини Павло I не мав до Катеринослава жодних теплих почуттів і продовжувати справу матері не збирався. Ідея з університетом зупинилася більш ніж на 100 років.
Епоха Відродження
Перший технічний вуз в Катеринославі – Вище гірниче училище – був відкритий в 1899 році. Але ідея створення класичного університету не сходила зі сторінок місцевих газет. Стати південною столицею не вийшло, але головне місто величезної губернії не могло залишатися без навчального закладу такого рівня.
Створити університет на рівному місці неможливо. Потрібна відповідна матеріальна та кадрова база. Першою цеглою в цьому фундаменті став відкритий в 1910 учительський інститут – середній спеціальний заклад, де студенти навчалися три роки. І все-таки така освіта вважалася незакінченою вищою. Перша Світова війна лише посилила кадровий голод, коли стало ясно, що повноцінний розвиток держави неможливий без вирощування власної інтелігенції.
Не було б щастя та нещастя допомогло. Університет народився один із найскладніших періодів вітчизняної історії. Революція у лютому 1917 року призвела до того, що Микола ІІ склав повноваження глави держави. Влада перейшла до Тимчасового уряду. Який, своєю чергою, розбігся після Жовтневої революції. Потім – боротьба Центральної Ради з Радянською владою та поразка у цій боротьбі українських націоналістів. У квітні 1918 року влада перейшла до гетьмана Павла Петровича Скоропадського, тобто по суті знову утвердився монархічний тип правління.
За всієї неоднозначності, Скоропадський був одним із найрозумніших і найобдарованіших людей свого часу. Радянська влада не сприймала гетьмана всерйоз, а сам він був упевнений, що прийшов в Україну надовго. Вже у травні Катеринославська земська управа порушила питання створення університету з чотирма факультетами, і гетьман схвалив цю ідею. Після кількох місяців адміністративно-паперової роботи було затверджено Статут університету. Остаточно структура та склад університету оформилися вже за Радянської влади, у 1933 році.
Університет продовжував розвиватися та перетворюватися надалі. А в наш час уже вважається одним із найкращих навчальних закладів країни.