Брати-грузини допомагають українцям й підтримують нас – дніпровський культурний центр «Сакартвело» після початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україні 24 лютого перетворили на волонтерський осередок. Тут годують переселенців в нашому місті й забезпечують їх речами першої необхідності. Більше на сайті dnipro.one.
Створення центру дружби із грузинами
Центр дружби між українцями та грузинами у Дніпрі започаткували ще у 1997 році. І з того часу щороку два народи обмінювалися культурним досвідом, відзначали спільні свята та започатковували нові. До повномасштабної війни центр грузинської культури «Сакартвело» працював на культурно-просвітницькому фронті, їздив на фестивалі Україною, навіть організовував власні, всеукраїнські містами країни, а саме: в Одесі, Києві, Кривому Розі. Тільки за останніх кілька років громада започаткувала низку проєктів, зокрема видала книгу про міста-побратими – Дніпро та Кутаїсі. Однак, діяльність осередку через російську агресію трансформувалась – зараз він працює як волонтерський штаб.
Голова Дніпропетровського обласного центру грузинської культури «Сакартвело» Бежан Гваджаіа розповів, що наразі надається уся необхідна гуманітарна допомога українцям-переселенцям, тобто внутрішньо-переміщеним особам. Як він запевняє, грузинам це знайомо, що таке бути біженцем у своїй країні. Багато грузин, яким тоді Україна допомогла, вони переїхали сюди – в Донецьк, Луганськ та Дніпро. Також, Бежан Гваджіана запевняє, що дружба між братськими народами полягає у помочі один одному у важкий час для країни, коли агресор намагається захопити території.
Гуманітарна допомога переселенцям від грузинів
Дружба між українським та грузинськими народами – ось що залишилося незмінним за 25 років існування цього центру. Гуманітарну та психологічну допомогу переселенцям грузини надають і на території храму. Зараз, під опікою осередку – 700 людей із гарячих точок цієї війни, а саме із Харкова, Маріуполя, Сєвєродонецька, Краматорська, Попасної, Лисичанська тощо. Настоятель храму на честь Іверської ікони Божої Матері Отець Миколай каже, що нині у цьому храмі, у нашому житті та культурі гармонійно сплелась духовність. Тобто, на цій українській землі народилося цікаве духовне життя. Щодобово отримують допомогу від 100 до 300 людей, тут близько 35-45 волонтерів.
Також, на території храму є чудовий парк. Крім того, що тут допомагають гуманітарно, тут можна взяти продукти харчування, засоби гігієни, дитяче харчування. Можна відпочити у парку, прогулюючись їм. Територія велика, можна погуляти й прекрасно провести час усім охочим містянам. Допомагають українцям як і місцеві фонди, так і підприємці й городяни. Забезпечують харчами й волонтери: вони закуповують крупи й інші потрібні речі.
Як кажуть грузини, вони самі розуміють, що війна це дуже страшно, тож наш братський народ намагається увійти в положення українців та допомогти нам. Дружба – це коли розділяєш і невдачі, і перемоги, вважають грузини, бо зараз для усіх нас йде війна із спільним ворогом-агресором.