Від гудка до гудка: історія промисловості Катеринослава

Промисловість – основа економіки. Не банки, не торгово-розважальні центри, не криптовалюта, а промисловість. Навіть у XXI столітті фабрики та заводи, не кажучи вже про нафтову та газову промисловість, продовжують залишатися головним джерелом надходження грошей. А років 200 тому й поготів. Старому Катеринославу є чим похвалитися з цього приводу. Далі на dnipro.one.

Планування та впровадження

Григорій Потьомкін спочатку бачив у Катеринославі саме промислове місто. Насамперед, після будівництва Преображенського собору, Потьомкін розраховував приступити до будівництва промислових підприємств. Згідно з планом, який затвердила Катерина II, у місті мало бути вісім фабрик: позументна, годинна, сукняна, стрічкова, свічкова, паперова, шовкова та панчішна. Потьомкін встиг виділити з скарбниці гроші, провести загальну підготовку до будівельних робіт і знайти місце, де будуть розташовані майбутні підприємства. Але його раптова смерть перекреслила плани розвитку міста. За часів Катерини II встигли побудувати лише суконну та шовково-панчішну фабрики. Потім померла і сама Катерина. Проекти решти шести фабрик залишилися нереалізованими.

Маємо те, що маємо

Дві фабрики в будь-якому випадку краще ніж нічого. До того ж у територіальному та адміністративному значенні вони становили єдине ціле. Наразі таке об’єднання називалося б комбінатом, тоді називалося мануфактурою.

Мануфактура працювала на єдино вірного та ненаситного замовника – на армію. Які саме види товарів вироблятимуть і в яких обсягах, визначали військові відомства. В основному сукняна фабрика виробляла тонкі сукна, грубі сукна та кольорові тканини. Панчішна фабрика, на відміну від сукняної, продавала свою продукцію самостійно. І дуже успішно – продукція була затребувана і у своїй губернії, і у сусідніх.

Секрети виробництва

В описі роботи підприємств все виглядає яскраво. Але не слід забувати, що на дворі стояла епоха кріпосного права. Практично всі робітники, які працювали в мануфактурі, були кріпаками (крім кваліфікованого персоналу, його набирали за наймом). Суконна фабрика розпочала роботу у 1794 році. При цьому для робітників не було збудовано житло та не вирішено питання із постачанням продовольства для них. Згодом робочий квартал так-сяк збудували, хоча жити там могли лише дуже невибагливі люди. Житлові будови було зведено, як сказали б сьогодні, на відвали. Ні натяку на комфорт та благоустрій. Вулиці такі ж страшні та обшарпані. Тому робітники в пошуках більш менш пристойного житла розбредалися по навколишніх селах. Наприклад, вихідці з Білорусії оселилися на річці Сурі. А оскільки їх називали «литвинами» через те, що Білорусь свого часу була частиною Великого князівства Литовського, то село отримало назву Сурсько-Литовське.

На початку XIX століття кількість працівників на двох фабриках трохи поступалася кількості жителів міста. Умови праці були далекі від ідеальних. Робочий день тривав щонайменше 15 годин. Заробітна плата виплачувалася абияк і коли доведеться.

Завершення життєвого циклу

У 1820-х років продукція мануфактури нарівні конкурувала зі знаменитим англійським сукном. І в цей же час почала розвиватися криза, якій судилося призвести до закриття виробництв.

Становище робітників постійно погіршувалося. Керівництво мануфактури нерідко дозволяло собі поводитися з ними, як із неживими предметами. До того ж фабрика тонула у боргах через нерентабельність виробництва. А якщо в ланцюзі не одна слабка ланка, а дві, кінець настане швидше. Робітники поскаржилися військовому міністрові, а той надіслав до Катеринослава комісію. Яка провела аудит та підтвердила збиткову діяльність мануфактури. У 1835 році вийшла постанова про закриття суконної та панчішної фабрик. Через два роки, коли було перероблено сировину, яка залишалася на складах, виробництво було закрито остаточно.

Ера важкого металу

У 80-х роках XIX століття Катеринослав переживав справжнє індустріальне піднесення. Після скасування кріпосного права народ прагнув переїхати із сіл у великі міста. 1884 року запрацювала Катерининська залізниця, був зведений міст через Дніпро. А через рік акціонери «Брянського товариства» ухвалили відповідальне рішення: побудувати в Катеринославі два в одному, чавуноплавильний та рейкопрокатний завод. Того ж 1885 року було розпочато будівельні роботи, які очолив інженер-технолог Олексій Горяїнов (зараз його ім’я носить товарно-пасажирська станція Придніпровської залізниці). На момент призначення на таку високу посаду Горяїнову було лише 26 років. Але молодість не стала на заваді – через два роки завод з виплавки чавуну та рейкового прокату почав роботу.

Для перетворення з рядового підприємства на металургійного гіганта заводу знадобилося десять років. Кількість робітників із тисячі збільшується вчетверо. Будуються доменні та мартенівські печі, прокатні стани. 1902 року кількість найманого персоналу перевищила 7 тисяч.

Перед Першою Світовою війною мостовий цех заводу було реорганізовано і реконструйовано на нове виробництво. Його потужність становила 16 тисяч металоконструкцій на рік. Сьогодні це самостійне підприємство – завод металевих конструкцій.

1914 року Брянський завод вже настільки розправив плечі, що за обсягами виплавки чавуну в Російській імперії йому не було рівних – перше місце. З виробництва сталі та металопрокату – друге місце.

Революційні події 1917-го року не найкращим чином позначилися на стані виробництва. Робітники, які бачили реальну перспективу змін, регулярно страйкували та саботували роботу. З семи доменних та семи мартенівських печей працювала половина. Виробництво чавуну впало вдвічі, виробництво прокату зупинилося практично повністю. Але через чотири роки, вже за нової влади та для нової країни, роботу на заводі знову було відновлено в максимально можливому обсязі.

More from author

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here

“Дніпровська зірка” – кар’єра відомого футболіста Олега Протасова

Олег Валерійович Протасов - відомий український футболіст, футбольний тренер, Заслужений майстер спорту СРСР (1988-й рік), який народився 4 лютого 1964 року в місті Дніпропетровськ...

Як знайти акумулятор для телефону?

Купівля нового смартфона зазвичай супроводжується великими витратами, проте в наші дні без нього багато дій були б неможливими або, принаймні, важкими. Якщо мобільне обладнання...

Які чоловічі туфлі в моді у 2024 році?

Сучасна чоловіча мода характеризується поєднанням мінімалізму та комфорту. У 2024 році тенденції чоловічого взуття продовжують розвиватися, пропонуючи жителям Дніпра широкий вибір стилів на будь-який...
.,.,.,.,.