Однією з найголовніших подій 1910 року у нашому краю стала Катеринославська виставка – 3-місячний сільськогосподарський, промисловий та кустарний захід. Вона була спрямована на висвітлення наукових та технічних досягнень міста для подальшого економічного та культурного розвитку. Завдяки ретельній підготовці та активному рекламуванню подія здобула успіх у просуванні краю як промислового центру Південної Росії з агротехнічними та інженерними інноваціями. По завершенню експозиції промислова модернізація Катеринослава вийшла на новий загальновизнаний рівень. Далі на dnipro.one.
Історичний контекст Катеринославської промислової виставки
Катеринославська виставка була організована та частково профінансована Катеринославським земством під керівництвом натхненника Михайла Родзянки та реалізатора Івана Абази. Її координатором був Петро Столипін – голова Ради міністрів Російської імперії. Масштабна підготовка тривала декілька місяців, під час якої відбувалась розробка концепції, формування комітетів, рекламна кампанія та технічне забезпечення. Для виставки було обрано територію Міського та Технічного саду, де пізніше заснували Парк імені Лазаря Глоби. У той час як перший сад був доглянутий, другий перебував у занедбаному стані. У зв’язку з цим місцевість зазнала багатоетапного реформування, внаслідок якої вона набула урочистого вигляду сільськогосподарської та гірничодобувної столиці Південної Росії. Приміщення було освячене Катеринославським і Таганрозьким єпископом Сімеоном. Захід розпочався 1 липня і закінчився 10 жовтня за участі Катеринославської, Полтавської, Харківської, Таврійської та Херсонської губерній з Донською та Кубанською областями. Щоб забезпечити порядок, на початку виставки за вхід було встановлено ціну у 3 карбованці, яка обмежувала неплатоспроможну публіку. З моменту відкриття кількість відвідувачів зросла від 2 тисяч до 400 тисяч. Набувши розголосу, подія привернула увагу не лише громадян Російської імперії, але й жителів Західної Європи та Америки. Присутні мали змогу оглянути відділи машинобудування, електротехніки, механічного та хімічного виробництва, гірничого, соляного та кустарного ремесла, відділ науки, освіти та мистецтва. Вони також брали участь у тематичних карнавалах, конкурсах та концертах. Подія розплющила очі місцевим жителям, фабрикантам, торговцям, передовим освітянам та науковцям на природні багатства Катеринослава. Місту вдалось довести свій індустріальній, культурний та освітній потенціал завдяки промисловим та науковим досягненням. Загалом реклама, будівництво та офіційні заходи Катеринославської виставки коштувала понад 500 тисяч карбованців, водночас дохід склав лише 300 тисяч карбованців, різницю у чому було покрито за рахунок Катеринославського земства.
Соціально-економічний вплив Катеринославської промислової виставки
Катеринославська промислова виставка відіграла важливу соціально-економічну роль у становленні міста. Підготовка до заходу шляхом розбудови території посприяла удосконаленню інфраструктури та збільшенню туристичного притоку іноземного суспільства. Завдяки висвітленню промислових можливостей Катеринослав заручився повагою та підтримкою у розвитку бізнесу міністра торгівлі Сергія Тімашева, міського голови Івана Способного та інших запрошених високопосадовців. Подія послугувала приводом для подальшого вдосконалення технологій та виробничих перспектив регіону. Загалом 100-денна експозиція набула статусу найбільш вдалої в усій області за часів дореволюційної Російської імперії.
