Закарбувати красу природи нашого краю вдалося Михайлу Нездійминозі — педагогу, краєзнавцю та публіцисту. Збагативши Бабайківку садом, дубовим гаєм та новодослідженим гідрологічним заказником, він зберіг навколишню спадщину своїх односельців після ворожого спустошення. Далі на dnipro.one.
Ранні роки та краєзнавчий шлях Михайла Нездійминоги
Михайло Нездійминога народився 4 листопада 1920 року у селі Бабайківка на Катеринославщині. Походячи з родини козацького роду, він зростав працьовитим та вмілим до господарства. Через скрутне матеріальне становище хлопчик з дитинства був змушений шукати додатковий заробіток. Так, він змалку звик до життя у голоді, холоді та бідності в умовах становлення радянської влади.
Завдяки підтримці батьків Михайло Нездійминога успішно закінчив Бабайківську середню школу у 1939 році. Продовжити освітній шлях він вирішив на педагогічних курсах для поширення знань серед широкого загалу. Однак початок Другої світової війни став на заваді реалізації його планів. Не підлягаючи мобілізації за станом здоров’я, юний викладач залишився у захопленому селі. Щоб допомогти своєму народу у боротьбі проти окупантів, він долучився до винищувального батальйону спротиву. Коли діяльність підпільного руху була викрита, чоловік був змушений відбувати покарання у таких нацистських концтаборах, як Маутгаузен, Бухенвальд та Равенсбрюк.
Після визволення Михайло Нездійминога деякий час служив в армії, а потім повернувся до рідного краю. У мирний період він відновив свою активну навчальну та викладацьку діяльність. Продемонструвати свої вміння освітянину вдалося у Запорізькому інституті природознавства й географії та Мелітопольському педагогічному інституті. Згодом здобута кваліфікація надала йому змогу стати вчителем біології Бабайківської середньої школи. З ініціативи чоловіка можливості учнів розширилися завдяки створенню дослідних земельних ділянок для вирощення агрокультур. Разом зі своїми вихованцями він також посприяв висадженню саду та дубового гаю у селі.
Під час своєї педагогічної діяльності Михайло Нездійминога викликав неабиякий інтерес дітлахів до місцевого гідрологічного заказника озера Довге. Спільними зусиллями вони зробили перші кроки у дослідженні таємничих водних ресурсів, флори та фауни, ґрунтів та ландшафтів. Захоплений історією свого краю, чоловік почав стежити за археологічними дослідженнями біля Бабайківки з 1970-х років. Разом зі своїми колегами він підтримав ініціативу створення краєзнавчого музею, який став осередком історичної спадщини села завдяки унікальним експонатам та колекціям.
У похилому віці Михайло Нездійминога продовжував захоплювати таких літераторів та істориків, як Василь Сологуб та Руслан Карпенко. Так, його постать висвітлили у численних публікаціях та передачах, а в пізні роки він і сам створив вагомий доробок праць. Помер педагог та краєзнавець 6 червня 2019 року у рідному селі, яке шанував та плекав до кінця життя.
Визнання та значення діяльності Михайла Нездійминоги
Михайло Нездійминога 40 років відповідав за освітній розвиток рідного краю та 20 років керував районним методичним об’єднанням учителів біології та хімії. Зануритися у його особисті та професійні міркування можна у книгах «Бабайківка, люди, їхні долі» та «Різне», а також в архівах газети «Приорільська правда». Педагог виховав близько 80 учнів, які пов’язали своє життя із сільським господарством завдяки його підтримці. За свою діяльність він був нагороджений званнями «Заслужений учитель УРСР», «Відмінник народної освіти» та інші.
