Одним з початкових завдань радянської влади було забезпечення доступу до освіти дітей з робітничих та селянських родин. Тоді у Катеринославі новим осередком розважального та навчального дозвілля юного покоління став Дім пролетарського студентства. Спільними зусиллями місцевій молоді вдалося активізувати освітнє, культурне та громадське життя у нашому краї. Далі на dnipro.one.
Історія заснування та розвитку Дому пролетарського студентства
На початку 20 століття катеринославська молодь була змушена обмежувати спільне дозвілля нічліжками, школами та університетами. Зі свого боку Комісія з поліпшення побуту учнів привласнила помешкання Мізка для провадження власної діяльності у 1921 році. У 1922 році вона заснувала у цьому найбільшому прибутковому будинку дореволюційного міста Дім пролетарського студентства. Так, близько 200 здобувачів освіти отримали змогу об’єднатися для розважальної та навчальної активності у межах нового осередку.
Згодом у просторому будинку з’явилися гуртожиток, їдальня, виробничі майстерні, помешкання викладачів та клуб. Дозвілля катеринославської молоді у Домі пролетарського студентства охоплювало можливості від фізичних до інтелектуальних ігор, від навчання до вечірок. Увечері там лунали музика та співи, а зранку — гомін колективного прибирання. Представники різних спеціальностей брали участь у розвитку пральні, палітурні, перукарні та інших відділень. Водночас Комісія з поліпшення побуту учнів не справлялася з покращенням умов будинку.
Незважаючи на нестачу допомоги, катеринославська молодь продовжувала урізноманітнювати життя Дому пролетарського студентства. Нова програма заходів почала перетворювати його на культурний центр юного покоління. Прагнучи реалізувати себе у рідному місті, здобувачі освіти найбільше віддавали перевагу політичній та драматичній секціям. За висвітлення діяльності Комісії з поліпшення побуту учнів відповідала стінна газета «Дзеркало гуртожитку». Тоді довести свою ефективність об’єднанню вдалося завдяки налагодженню зв’язків з господарськими закладами.
Забезпечивши своїх підопічних квартирами та обідами, Дім пролетарського студентства взявся за реконструкцію приміщення. Згодом відбулися переговори з державними організаціями для формування молодих робочих колективів. Після громадянської війни Катеринослав спирався на допомогу юного покоління в охороні складів, розповсюдженні газет, розклеюванні оголошень тощо. Кропітка робота студентів спонукала місцеву верхівку зосередитися на вихованні майбутніх інженерів, агрономів та будівельників.
Незабаром Комісія з поліпшення побуту учнів організувала чистку у гуртожитку Дому пролетарського студентства. У результаті було усунуто 102 особи за куркульство та недисциплінованість. Так, навчальний склад зменшився до 294 студентів до кінця 1924 року. Під час Другої світової війни будівля опинилася у підпорядкуванні Німеччини. Частина корпусів використовувалася як казарми, а інша — як орендовані приміщення.
Визнання та значення діяльності Дому пролетарського студентства
У нашому місті Дім пролетарського студентства став втіленням культурного, громадського та трудового об’єднання юного покоління. Він слугував притулком для здобувачів освіти Катеринославського вищого гірничого училища, Катеринославського вищого інституту народної освіти та Катеринославської державної медичної академії. На деякий час бурхливе студентське життя у залишених приміщеннях вдалося відновити історичному та філологічному факультетам. Пізніше їхню архітектурну велич продовжили зберігати банки, офіси, кав’ярні та крамниці.
