Губернські хроніки: як розвивалися ЗМІ Катеринослава

«Дайте мені засоби масової інформації, і я з будь-якого народу зроблю стадо свиней». Ці слова належать злому генію Третього Рейху Геббельсу. ЗМІ формують поточний порядок денний, громадську думку, суспільні настрої. І можуть із людей справді зробити “свиней” (у Геббельса, принаймні, вийшло). А які цілі мали Катеринославські друковані видання XIX-XX століть? Зараз розберемося. Далі на dnipro.one.

«Мы вас вешать не станем. Мы вам мягонький такой приговорчик нарисуем – сибирская ссылочка. А в газетах напишем, что бывший корнет Селезнев оказал неоценимые услуги следствию. И вас свои же товарищи-революционеры на первой удавке за милую душу вздернут» – х\ф «Статский советник»

«Так об этом пишут газеты, а газеты всегда правы» – Константин Кинчев

«Ветер трудно поднять шелестом газетных страниц» – Андрей Макаревич

Петро I: дебют у якості медіамагната

До 1703 року у Російській імперії засобів масової інформації не було. А навіщо? Вийшов глашатай на площу, зачитав царський указ, сарафанне радіо його рознесло. Але Петро І вирішив реформувати довірені йому території за образом і подобою розвиненої Європи. І тому на початку 1703 року вийшла перша російська газета з довгою назвою «Відомості про військові та інші справи, гідні знання та пам’яті, що трапилися в Московській державі та інших навколишніх країнах».

Першим редактором видання був Петро I. Він особисто відбирав матеріали для публікації, відзначав цікаві статті іноземними мовами для перекладу, виступав у ролі коректора та літредактора. Існує легенда, що якийсь чиновник побачив перше видання і розкритикував його (він, мабуть, не знав, що Петро особисто займався газетою). Мовляв, газета взагалі ніяка, а от у європейських країнах газети дуже потужні. Знову ж таки, за легендою цар відповів критику «Радуйся малому, тоді й велике прийде». Але, швидше за все, кар’єру чиновника на цьому було закінчено.

Спочатку газета виходила без постійного тиражу та без періодичності випуску – коли доведеться. Більше того, вона не мала навіть постійної назви. Вона називалася то «Російські відомості», то «Відомості московські», то «Куранти». Остаточно під назвою «Відомості» газета оформилася лише у 1711 року.

Про що писала перша газета?

Потрібно розуміти, що сьогоднішні ЗМІ взагалі не схожі на своїх далеких предків. У сучасних друкованих чи електронних виданнях є структурованість та систематизація. А тодішні «Відомості» являли собою дайджест із найрізноманітнішої інформації. Поряд із статтею, яка описувала чергову морську битву російського флоту запросто міг стояти матеріал рекламного характеру про цілющі властивості якогось термального джерела. Що характерно, тоді вже використовувалися матеріали маніпулятивного характеру. Наприклад, ховалися військові втрати своїх військ і перебільшувалися втрати противника. Або абзац, на який читачі обов’язково мали звернути увагу, друкувався великим шрифтом.

Сто років тому вперед

Катеринослав обзавівся своїм регіональним друкованим виданням аж через сто з лишком років, у 1838 році.

Якщо хтось вважає, що цензура – ​​це винахід тоталітарного СРСР, це не так. Щодо тоталітаризму Радянський Союз взагалі не винайшов нічого свого, а використав те, що колись уже було. І це добре видно на прикладі того, як виходила перша газета міста «Катеринославські губернські відомості».

Газета повністю була під чиновницькою диктатурою. І це було цілком характерним для будь-якого видання того часу. Кожен випуск прискіпливо вивчали спеціально відібрані люди. Кожен випуск підписував до друку особисто віце-губернатор.

Читацька аудиторія газети спочатку була досить обмеженою – чиновники та службовці. Але вже до кінця 90-х років ХIX століття, коли збільшилася кількість матеріалів для різної аудиторії, читачів стало набагато більше.

“Катеринославські губернські відомості” виходили раз на тиждень. Матеріали в газеті поділялися на офіційні та неофіційні. В офіційній частині містилися публікації економічного характеру, повідомлялося про майбутні ярмарки та виставки, вказівки та розпорядження влади. У неофіційній частині писали про затриманих поліцією бродяг, про худобу, що втекла або була знайдена, про втрачені документи, дані метеорологічних спостережень.

Газета існувала до 1917 року. Причини закриття зрозумілі.

Збільшення оборотів

Святе місце порожнім не буває. І напівпорожнім теж.

Друге видання Катеринослава називалося “Катеринославські єпархіальні відомості”. Засноване воно було в 1872 році і було офіційним рупором Катеринославської єпархії. В офіційній частині газети публікувалися розпорядження єпархіального керівництва, новини духовно-навчального відомства та міські новини. У неофіційній частині газети друкувалися краєзнавчі матеріали, статті про шкоду сектанства та неприпустимість революційних заворушень. З чим боролися, те й напоролися – у революційний 1917 рік газета, як і «Губернські відомості», припинила своє існування.

Газета «Степ» виходила лише два роки, з 1885 до 1886 року, але навіть за такий короткий термін встигла стати унікальним явищем регіональної преси. Унікальним – тому що у вік засилля цензури та бюрократії активно боролася з цими явищами. Газета викривала самоврядність чиновників, хабарництво та корупцію. Крім того, тут широко висвітлювалася історія та культура Катеринославської губернії, проблеми промисловості та сільського господарства. На сторінках газети публікували свої матеріали відомі жителі Катеринослава: поет та книгопродавець Іван Манжура, біолог Іван Акінфієв, етнограф Яків Новицький. Проте цензура недовго дала розгулятись такій компанії, і видання було закрите.

Після революції

Радянська влада вплинула на контент друкованих видань. Як у країні загалом, так і в нашому місті зокрема. Тепер мало було висвітлювати поточну ситуацію у правильному ключі. Потрібно було висміювати пороки старого ладу та наголошувати на перевагах нового.

У період нової економічної політики у Катеринославі було засновано сатиричний журнал «Червоний слон». Надворі стояв 1924 рік. І хоча НЕП був створений за вказівкою нової влади як тимчасовий захід, нова влада на сторінках журналу шляхом їдких фейлетонів викривала НЕП, непманів, їхній чужий радянському суспільству спосіб життя.

У другій половині 20-х років виходив журнал “Мартен”. Назва журналу не так відсилало до печі для виплавки сталі, скільки символізувало світле майбутнє, яке має будувати пролетаріат. Журнал виходив раз на місяць, і був присвячений розвитку міста, культурного життя та будівництва нових культурних та промислових об’єктів.

“Юний пролетар”, “Молода кузня”, “Зоря”. Це були ідеологічні та поетичні видання, в яких працювали чи публікувалися такі поети, як Михайло Свєтлов, Дмитро Кедрін, Михайло Голодний, Максим Рильський, Петро Панч.

Але взагалі газети та журнали Катеринослава-Дніпропетровська між революцією та Другою Світовою війною – це тема окремої статті. Їх було багато, вони були різні та з різними долями.

More from author

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here

Як правильно вибрати таксі у Дніпрі

Якщо запитати у середньостатистичного жителя Дніпра, якою службою таксі він користується і впевнено може рекомендувати її друзям, то для більшості буде важко дати відповідь....

Від гудка до гудка: історія промисловості Катеринослава

Промисловість – основа економіки. Не банки, не торгово-розважальні центри, не криптовалюта, а промисловість. Навіть у XXI столітті фабрики та заводи, не кажучи вже про...

Найпопулярніші вакансії Дніпра

Кому не хочеться бути настільки затребуваним на ринку праці, щоб самому встановлювати собі зарплату, а не погоджуватися на умови роботодавця? Однак для цього мало...