Економічний розвиток будь-якого міста немислимий без торгівлі. Дрібні крамарі приходили на зміну коробейникам, великі магазини витісняли дрібних крамарів. Люди торгували та торгують усім – від ниток з голками до газотурбінних двигунів для електростанцій. А в Катеринославі торгівля та торговці завжди стояли особняком. Далі на dnipro.one
Купецький Катеринослав
З купцями в Катеринославі традиційно був повний порядок. Причому настільки, що перше століття існування міста очолювали це саме місто виключно купці.
Наприкінці 1865 року, коли було проведено перший перепис населення, купці становили лише 5,5% від загальної чисельності городян. Населення міста тоді було трохи менше, ніж 23 тисячі людей. А в 1897 році, при першому загальному переписі населення Російської імперії, коли населення Катеринослава вже перевалило за 112 тисяч осіб, відсоток купців взагалі зменшився до 2,6%.
При цьому купецький стан був у місті наймогутнішим і прогресивним. Купці наповнювали бюджет міста і в міру своїх сил виводили місто із кризи. А кризові ситуації тоді траплялися регулярно. Купці торгували лісом, текстилем, металом та виробами з нього, продуктами харчування, взуттям, одягом. Купці обиралися до Міської Думи, забудовували у місті цілі квартали, виділяли гроші на боротьбу з епідеміями, будували церкви, притулки та навчальні заклади. По суті, губернське місто жило за рахунок торгівлі, якою активно займався купецький стан.
Роздрібний Катеринослав
Великі купці займалися великою (оптовою) торгівлею. Але до кінцевого покупця товар доходить все ж таки в роздрібній торгівлі. Цим займалися крамарі меншим калібром. У ХІХ столітті практично всі продукти харчування та предмети побуту містяни купували на ринках. Один із найбільших міських ринків знаходився на нинішній площі Героїв Майдану. Початок базару був біля Троїцької церкви, і далі він спускався вниз до того місця, де сьогодні знаходиться будівля Міністерства чорної металургії. Називався базар Нижньо-Троїцьким.
На території цього ринку знаходився Гостиний двір. Він став своєрідним першим катеринославським супермаркетом позаминулого століття. Тут можна було купити одяг, їжу, будь-які побутові дрібниці. Спроектував і збудував цей Гостинний двір Андрій Михайлович Достоєвський, молодший брат відомого письменника. Базар разом із Гостинним двором знесли одразу після Другої Світової війни.
…і красуня Озерка
У ХІХ столітті на місці ринку Озерка було озеро. Поступово озеро меліло і перетворювалося на болото. Тоді міська влада вирішила відсунути його убік. Оскільки водоймище примикало до Технічного саду (нинішній парк Глоби), який по відношенню до озера знаходився в низині, то був проритий глибокий рів. Цим ровом вода спустилася в сад. Утворилося інше озеро, яке й збереглося до сьогодні у парку Глоби. Місце, звідки відводили воду, стало називатися Озерною площею.
Спочатку на площі хотіли побудувати якесь промислове підприємство з метою отримання вигоди для міста. Але потім вирішили віддати це місце під базар, оскільки один Нижньо-Троїцький ринок не справлявся із задоволенням потреб жителів міста. Таким чином, у 1885 році почалася історія найзнаменитішого ринку міста.
Озерка поділялася на ряди. М’ясний ряд, Рибний, Зелений. По назвах зрозуміло, чим саме там торгували. Був ще Ненажерливий ряд – для тих, хто не міг собі дозволити об’ємні покупки. Тут продавали дешеві пиріжки, рубані коров’ячі шлунки та інші звичайні страви. Обід обходився в кілька копійок.
Для багатих купців, які торгували на Озерці, збудували заїжджий двір та кілька ресторанів.
Пийте пиво пінне
Навпроти Озерки, на розі Яворницького-Шмідта, якщо звернути зі Шмідта у двори, можна знайти кілька старовинних промислових споруд. Сьогодні їх орендують магазини секонд-хенду, більярдного клубу, організації з торгівлі побутовою технікою та ін. На одній із будівель є табличка «Пам’ятник архітектури. Пивзавод. Охороняється державою».
У 1850-х роках у цих будинках розпочав свою роботу пивоварний завод Фердинанда Ботте. Тут виготовляли у великій кількості пиво різних сортів. Продавали пиво у місті, у губернії та далеко за межами губернії. Коли було збудовано Катерининську залізницю, відкрився додатковий варіант збуту – пиво почали завозити на всі станції дороги. Продукт Ботте, зважаючи на все, був хороший, оскільки користувався великою популярністю. А правління цього пивоварного товариства знаходилося аж у Москві.
У позі лотоса
Центральний універмаг, Дитячий світ, Лотос, Будинок торгівлі. Уявити Дніпропетровськ без магазинів радянської доби неможливо.
ЦУМ
Сьогодні цей магазин значно здав свої позиції у конкурентній боротьбі численним торговельним центрам. Але за СРСР покупці тут ходили табунами. По-перше, вдале місце розташування, по-друге, тут було все. Люстри, килими, взуття, одяг, іграшки.
Будівлю ЦУМу було споруджено у 1936 році за розпорядженням Народного комісаріату торгівлі СРСР. Під час війни будинок знищили більш ніж наполовину. Але вже 1948 року ЦУМ прийняв перших повоєнних покупців.
Дитячий світ
Стояв пліч-о-пліч з центральним універмагом. Як і ЦУМ, кілька років відновлювався після війни. В області не було магазину, де асортимент дитячих товарів був би представлений більше та ширше. Будівля зазнала реконструкції за кілька років до розпаду Радянського Союзу. У 2008 році «Дитячий світ» було демонтовано, а на його місці збудовано торговий центр «Пасаж».
Славутич
Універмаг зверху проспекту Кірова було відкрито на початку 70-х років минулого століття. Вже тоді в магазині можна було побачити останні зразки торговельного обладнання. Існували відділи для чоловіків, жінок та дітей. «Славутич» у період пізнього СРСР можна було вважати зразковим магазином радянської торгівлі. Сьогодні у будівлі колишнього універмагу розташувався однойменний супермаркет.
Будинок торгівлі
Найбільший універмаг на лівому березі Дніпропетровська. Перший універсам (універсальний магазин самообслуговування) вперше з’явився у місті наприкінці 70-х років саме тут, а вже пізніше таку практику почали впроваджувати по всьому місту. 90-ті роки Будинок торгівлі пережив, а в новому столітті почав занепадати. Зараз від будівлі залишився тільки остов.
Лотос
Найкраще місце для меломанів, фарцівників, неформалів та інших. Лотос займав перші два поверхи у житловому будинку на проспекті Карла Маркса. Магазин був засклений від підлоги до стелі, новаторське на той час рішення. Біля магазину постійно товклися продавці платівок та іншого дефіцитного товару.