Катеринослав славився великою кількістю не лише друкованих видань, а й приватних бібліотек, які облаштовували громадські організації та представники заможної інтелігенції. У 1899 році була створена навіть міська громадська бібліотека, на яку виділяло кошти земство. Навіть сформували відділ рідкісних книг, де зберігалися старовинні видання та рукописи. Свої бібліотеки намагалися сформувати й численні організації міста. Українським дослідникам вдалося з’ясувати, що у Катеринославі існувала бібліотека Товариства помічників лікарів, яке було засноване у 1897 році. Вона вміщувала не лише цінні для медиків книги, а й корисні видання періодики. Далі на dnipro.one.
Медичні установи міста
Щоб зрозуміти, навіщо була потрібна така бібліотека Катеринославу, варто згадати розвиток медичних закладів губернського центру. Катеринослав один із перших міст України створив Наказ суспільного догляду – колегіальне управління під головуванням губернатора, до складу якого входили представники від купців, міщан і селян. Такі установи соціального захисту формували ще за наказом цариці Катерини ІІ. Саме ці управління, які називали богоугодними, створювали мережу медичних закладів: лікарні, аптеки, будинки для божевільних. Таке управління відкрилося ще у першому Катеринославі у 1798 році, на лівому березі Дніпра. Потім його перемістили на правий берег, ближче до Соборної гори. А у 1845 році збудували нове приміщення, яке вже стали називати земською губернською лікарнею.
Коли почалася Кримська війна у 1853 році, Катеринослав проголосили центром тилових військових шпиталів як найбільш оснащене місто півдня Росії. У 1870 році при земській губернській лікарні почало працювати Товариство медсестер Червоного хреста, тоді ж відкрили земську фельдшерську школу. А у 1910 році з’явилася новозбудована велика лікарня Червоного хреста, яка складалася з лабораторії, хірургічного стаціонару і терапевтичного відділення. Такою базою могли похвалитися далеко не всі міста імперії. Відповідно, і штат медиків у місті налічувався чималий.
Діяльність Катеринославського медичного товариства
У жовтні 1874 року медики губернського центру заявили про створення Катеринославського медичного товариства. Його головою став відомий лікар, колишній інспектор лікарської управи Павло Бойченко. До складу організації входили такі відомі у місті лікарі, як Белінський, Бейнар та Бараф. Організація опікувалася вивченням всіх наукових досягнень у різних галузях теоретичної та практичної медицини й гігієни, досліджувала проблеми санітарії у місті, проводила профілактичні заходи. За зібрані кошти товариство відкрило пологовий будинок, лікарню, хіміко-бактеріологічну станцію, заснувало аптеку. Цей внесок зіграв дуже важливу роль під час боротьби з епідеміями у Катеринославі.
Періодичні видання медиків міста
Щороку медики товариства випускали збірник найкращих наукових статей, написаних спеціалістами Катеринослава. Обов’язково додавали звіт з переліком дійсних та почесних членів організації. Видання “Записки Катеринославського медичного товариства” почало виходити у 1892 році, а у 1899 році його замінив журнал “Лікарсько-санітарна хроніка Катеринославської губернії”. Там публікували історії лікарень, статистику хворих, методи лікування та профілактики різних хвороб. Він тримався на ринку періодики до 1916 року. Цікаво, що своє видання мали й інші медичні служби, з 1894 до 1916 року виходив журнал “Відомості про ветеринарно-санітарний стан Катеринославської губернії”. Ще публікували “Фельдшерський вісник”, який довго залишався популярним у медичних колах міста.
Створення Товариства помічників лікарів
Оскільки архіви медиків вже накопичили чимало цінних праць та друкованих видань, виникла потреба в їхньому систематизованому та дбайливому зберіганні. Так у 1902 році з’явилося ще одне Товариство – помічників лікарів, яке почало опікуватися облаштуванням бібліотеки та читалень, де могли б підвищувати свій професійний рівень медики міста. Приміщення для бібліотеки надав фельдшер Катеринославської земської лікарні Євпак.
Того ж року на засіданні представники бібліотечної комісії запропонували відбирати для фонду тільки найкращу медичну літературу. Але зібраних коштів – 80 карбованців – не вистачало на такі книжки. Бібліотечні витрати залежали від фінансів земства, а їх дуже бракувало. Тому рада Катеринославського Товариства помічників лікарів подала клопотання до земства, аби їм виділили кошти на передплату “Фельдшерського вісника”. У 1905 році бібліотеку перемістили за іншою адресою, де було місця більше, квартиру надав для цієї мети один із членів товариства Ранцман.
Фонди медичної бібліотеки
Попри скромні фінансові надходження книжковий фонд потроху поповнювався цінними екземплярами. Значну частину купували самі лікарі, адже добре розуміли, наскільки важливо мати необхідну літературу та добре освічених у медицині колег. Фонд налічував понад 40 назв, серед яких переважали професійна література та багатотомні видання, зокрема підручники Мендельсона, Тихомирова, Преображенського, Філатова, Мартиненка, Глаголєва, Свєтлова та багатьох інших вітчизняних фахівців.
Окремі полиці виділили для наукових праць німецьких медиків. Охочі могли взяти “Підручник приватної хірургії” Альберта, “Керівництво до приватної патології й терапії” Ейхгорста, “Гігієну ока” Фіка, “Лікування захворювань гортані, носа та вуха” Кайзера. У фондах зберігалася література різних медичних напрямків: фізіологія, догляд за хворими, акушерство, фармакологія, хірургія, дитячі хвороби. Можна було взяти державні видання законів про лікарську та санітарну справи, літературу Медичного департаменту.
Правила користування бібліотекою
У регламенті своєї діяльності Товариство помічників лікарів керувалося “Правилами користування книгами”, які затвердили на загальному зібранні членів організації. Учасники Товариства могли користуватися книгами безоплатно, правила користування не відрізнялися від тих, якими керуються сучасні бібліотеки. Кількість читачів фіксували в окремому журналі, бібліотекар записував, яку книгу взяв відвідувач, а той за неї розписувався. Медикам Катеринослава дозволялося брати 2 видання на 10 днів, а ті, хто мешкав у губернії, мали дозвіл інший: 4 видання на 30 днів.
Повернути книги читач зобов’язувався у тому ж вигляді, в якому отримав. Якщо ж загубив або зіпсував, мав відшкодувати грошима вартість. Бібліотека мала великий попит у медичних колах, адже тут можна було ознайомитися з дуже цінними та рідкісними працями. У 1908 році заклад вже отримував 18 наукових видань і практичних розпоряджень з усіх галузях медицини. У 1910 році вдалося придбати навіть такий універсальний довідковий екземпляр як “Енциклопедія практичної медицини” лікаря Еленбурга. Його вартість складала чималу на той час суму – 138 карбованців. Медики міста активно цікавилися європейськими новинками і намагалися, щоб такі матеріали неодмінно у фондах були. Книжки та журнали виписували, обмінювалися з колегами з інших міст або купували.
Роль бібліотеки Товариства помічників лікарів
Варто відзначити, що у другій половині ХІХ століття у Катеринославі діяло вже 2 медичні організації: Товариство лікарів і медичне товариство, яке очолював медик Липський. Відомо, що роботу бібліотекарів виконували ентузіасти Пасальський та Індолєєв, а головним скарбником і бібліотекарем було обрано доктора Пінеса, який працював у безоплатній лікарні для бідних мешканців Катеринослава.
Ділилися з фондами бібліотеки й медичні заклади міста. Цікаво, що на зібраних там матеріалах спиралися у своїх лекціях медики під час проведення народних читань. Такі розповіді викликали жвавий інтерес у містян, що свідчить про високий рівень підготовки лекторів та їхні ораторські та педагогічні здібності. Послухати доповіді приїздили медики з селищ земства, вони також охоче користувалися можливістю взяти цінну літературу, щоб підвищити свій рівень підготовки.
На жаль, не збереглося інформації про подальшу долю цієї бібліотеки після революції 1917 року. Але головним є те, що свою важливу роль у становленні медицини в губернії вона відіграла. Високий рівень підготовки медиків Катеринослава неодноразово підтверджувався у роки Першої світової і навіть Другої світової війни.