Здавна бібліотеки називали храмами культури, і ця тенденція збереглася і у 21 столітті. Тільки у Дніпрі нараховується 28 таких закладів для дітей і дорослих. Багатими бібліотеками славився ще Катеринослав, їх організовували відомі дворяни, офіцери, лікарі, викладачі міста. Головна увага приділялася історичним, географічним виданням, була й художня література – переважно переклади французьких романів. Мала попит бібліотека Головного народного училища, яка відкрилася на початку 19 століття, а також Губернська публічна бібліотека, створена у 1834 році у Домі дворянського зібрання. Далі на dnipro.one.
Існувало й чимало приватних книгозбірень. Однією з найбільших у Катеринославській губернії у другій половині 19 – початку 20 століття дослідники називають приватну бібліотеку видатного державного та громадського діяча, почесного громадянина Катеринослава Георгія Алексєєва. Він колекціонував цінні етнографічні, фольклористичні, географічні, наукові видання і дуже пишався своїми літературними скарбами.
Почесний громадянин міста Георгій Алексєєв
Перш ніж говорити про колекцію книжок, варто згадати, ким був видатний діяч Катеринослава Георгій Алексєєв, і чому обрав таке захоплення, як рідкісні книги для приватної бібліотеки. Гофмейстер двору Його Імператорської Величності, дійсний таємний радник, член Ради міністрів, міністр внутрішніх справ – Георгій Петрович опікувався освітою і наукою. Здобув блискучу освіту, вивчав досвід роботи навчальних закладів у Німеччині, Франції та Бельгії. Коли повернувся до Катеринослава, придбав будинок на Катерининському проспекті. Але здебільшого жив у маєтку в Котівці, де й зберігав цінні екземпляри своєї колекції.
Варто згадати, що з 1869 року Алексєєв був гласним губернського земства, а з 1874 року очолював дворянство Катеринославщини. У 1875 він став гласним міської Думи. Часто їздив у справах до Москви та Петербурга, тому зумів посприяти позитивному рішенню щодо будівництва у Катеринославі залізниці та залізничного мосту через Дніпро. За що вдячні мешканці відзначили земляка званням почесного громадянина Катеринослава.
Крім того, Георгій Петрович опікувався навчальними закладами, протягом 10 років був почесним доглядачем Катеринославського повітового училища, почесним піклувальником Катеринославської чоловічої класичної гімназії. Щороку брав на повне утримання дитину зі спадкових дворян губернії. Робив багаті пожертви на громадську бібліотеку та притулки. Тому не дивно, що така неординарна особистість захопилася збиранням саме літератури. А ще – предметів старовини. Паркові алеї садиби Алексєєва прикрашали половецькі кам’яні статуї, в маєтку зберігалися цінні екземпляри порцеляну, килимів, зброї, картин. Пішов із життя цей видатний діяч у лютому 1914 року, його ховало все місто. Алексєєв – єдиний мешканець, чий похорон зняли на плівку кінооператори, у поминальні дні показували у кінотеатрі “Модерн”.
Особливості книжкової колекції
При вивченні колекції книг пана Алексєєва дослідники орієнтувалися на “Каталог Котовской библиотеки Обер-Гофмейстера Г.П.Алексеева”, який власник залишив нащадкам. Відомо, що збирати бібліотеку він почав у 1880 році, за облаштування відповідали запрошені спеціалісти. Про це Георгій Петрович згадував у листах, котрі наведені в “Епістолярній спадщині академіка Д. І. Яворницького”. У 21 столітті цей каталог зберігається в Дніпропетровському національному історичному музеї імені Яворницького.
Алексєєв збирав книги та журнали українською, російською та іноземними мовами. За підрахунками дослідників у 1910 роках колекція нараховувала понад 15 000 екземплярів. Власник створив 11 відділів:старовинні книги; богослов’я, філософія та педагогіка, словесність і література, історія, мистецтво, природничі науки та математика, суспільствознавство, прикладні знання, довідкові збірки, дитячі книжки. Класифікацію Георгій Петрович розробив сам, орієнтуючись на поради фахівців.
Свою колекцію власник поповнював під час поїздок до інших міст України та за кордоном. Тісно спілкувався з видавництвами різних країн. Багато книжок Алексєєву дарували автори, друзі, знайомі. Для колекції господар маєтку замовив спеціальні шафи, у 1906 році їх кількість сягала 54. Найбільше було белетристичної та історичної літератури, матеріалів з етнографії, які Георгій Петрович відносив до розділу художньої літератури.
Захоплення етнографією
Почесне місце на полицях власник колекції відвів дослідженням: Боплан “Опис України”, Вейс “Внешний быт народов древнейших времен до наших”, Герберштейн “Записки о Московии”. Стояли на полицях і книжки Антоновича, Аркаса, Рігельмана. Алексєєв дуже цікавився етнографією України, вивчав праці Бантиш-Каменського, Єфименка, Костомарова, Лазаревського, Маркевича. Зберігалися в колекції і праці Данилевського “Украинская старина” 1866 року, Левицького “Очерки народной жизни в Малороссии” 1902 року. Збирав Алексєєв і випуски альманаха “Украинец”, де друкували статті про традиційно-побутову культуру.
Чимало екземплярів нараховував відділ, присвячений історії деяких українських міст і губерній: Багалій “История города Харькова”, Мойсєєв “Столетний юбилей Херсона”, Ніколайчик “Город Кременчуг”. Цікавився Алексєєв також історією галицько-руських родин та їхнього сімейного побуту, вивчав працю Площанського “Прикарпатская Русь”.
Інші зразки колекції
В окремому відділі власник зібрав європейську літературу, починаючи з кінця 18 і до початку 20 століття. Віддавав перевагу французьким та німецьким авторам. Спеціальні полиці виділив альбомам, дуже цінував екземпляри “Альбом украинских поэтов”, “Галерея киевских достопримечательностей”, “Киев теперь и прежде”. Не забував про випуски журналів, присвячених вивченню народних традицій, етнічних особливостей, свят, мовних питань, літературно-мистецьких заходів. Звісно, перерахувати всі видання, які зумів зібрати цей діяч, нереально, але від вже переліченого певні враження про колекцію можна отримати.
Творчі вечори у Котівці
Власник приватної бібліотеки свої книжки охоче демонстрував, обговорював новинки з друзями та знайомими. У маєтку із задоволенням приймали гостей, на творчі вечори збиралися представники катеринославської еліти, родичі Алексєєвих. Навідувалися також викладачі Катеринославської гімназії та реального училища, з якими господар підтримував товариські стосунки. Частим гостем у бібліотеці Алексєєва був і директор історичного музею Олександр Поль.
Як склалася доля приватної бібліотеки Алексєєва?
Після смерті власника зібрання унікальних книг нащадки передали родині князя Урусова, який теж був відомим меценатом та поціновувачем літератури. Сім’я піклувалася про цінні екземпляри, поповнювала полиці. У 1917 році колекція нараховувала вже 27 000 книг. Але місяці революційних змін позначилися і на князівському маєтку. Його неодноразово грабували солдати, сторінки унікальних книг видирали на самокрутки. У січні 1918 року з бібліотеки зник “Каталог” та всі українські видання.
Потім колекцію розпорошили. Частину книг передали до Катеринославського комітету “Бунд”, велику партію збиралися розмістити в Народному університеті імені Караваєва. Про це повідомляла місцева газета “Приднепровский край” у березні 1918 року. Щоб зберегти цінні екземпляри, тоді ж губернська земська управа попросила у губернської Ради дозволу на те, щоб повернути бібліотеку під опікування губернського відомства.
Що трапилося з більшістю цінних примірників потім, українським дослідникам з’ясувати не вдалося. Відомо, що деякі книги родина Алексєєва передала до обласного музею імені Поля, ще одну партію прийняв Дніпропетровський національний історичний музей імені Яворницького. Збереглася інформація, що родини Алексєєвих та Урусових намагалися роздавати цінні книжки тим, хто їх дарував, сподіваючись, що автори та інші поціновувачі літератури зможуть зберегти хоча б частину колекції. Тож не виключно, що якісь екземпляри з унікальної приватної бібліотеки Георгія Алексєєва ще зберігаються в деяких родинах дніпрян, як прадідівська спадщина. Але це – тільки припущення.
Джерела: