В Дніпрі є університет, що вважається провідним закладом вищої освіти України четвертого рівня акредитації — Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара. Красива будівля, де освіту здобувають тисячі студентів. Веселе студентське життя, вхід в професію та нові перспективи для молоді починається з університету. В ДНУ гарно поєднано освіту з наукою, навчання проходять не тільки українські громадяни, а й іноземці. Далі на dnipro.one.
Історія закладу
З кінця XIX століття почалися перші спроби відкриття університетів. В цей період Катеринослав (Дніпро) вже був найбільшим містом промислового півдня. Швидкому заснуванню університету заважали революція 1905-1907 років, Перша світова війна 1914-1918 років, початок революції 1917-1921 років. Всі ці події не давали просунути навіть саму ідею відкриття навчального закладу.
У березні 1916 року міська управа Катеринослава подала прохання до Петрограда про відкриття закладу. Того ж року заснували Вищі жіночі курси, які мали назву Катеринославські приватні курси М. С. Копилова та О. В. Тихонової. Спочатку було лише 2 факультети фізико-математичний та медичний. Офіційно відкрили новостворену інституцію 15 вересня 1916 року. Після революції 1917 року за сприянням В. І. Вернадського курси отримали статус вищого навчального закладу. З 1917 року міркували відкрити 2 нових факультети: історико-філологічного та юридичного. З 1 січня 1918 року в ньому було вже 1298 здобувачів освіти.
В тому ж році Губернська земська управа, яка вже підпорядковувалась уряду гетьмана П. Скоропадського написали звернення до Міністерства народної освіти про потребу відкриття університету. 28 травня 1918 року було прийнято постанову про створення опікунської ради майбутнього університету. Через місяць було затверджено проєкт статуту Катеринославського університету й прийнято рішення порушити клопотання перед урядом про створення університету з чотирма факультетами.
20 серпня 1918 року було підписано основний документ університету, тому цю дату вважають днем заснування закладу. Обставини того часу складались так, що заклад був приватним й там викладали російською мовою, але велике значення надавали розвитку української культури й включила кафедри української мови, літератури, історії України з правом викладання українською мовою.
У 1918-1919 роках вже було 2750 студентів. 14 вересня ректором університету обрали Володимира Карпова, ученого-гістолога. Індустріалізація змінювала акценти радянського уряду на технічні виші, тому на базі класичного університету організували профільні інститути.
Університет було відновлено у 1933 році у складі п’яти факультетів, але переслідування та репресії вчених позначались на його розвитку. Жертвами режиму диктаторів були понад 100 професорів, викладачів та студентів ДНУ. Близько 80 осіб було засуджено як ворогів народу до “найвищої міри покарання”. В 50-х роках XX століття їх реабілітували, але дослідження згорнули.
У 20-30-х роках XX століття заснували бібліотеку, кабінети при кафедрах, Інститут гідробіології, Інститут геології та фізіології, ботанічний сад. У 1938 році утворили філологічний факультет, а у 1939 році — фізичний, історичний, механіко-математичний.
Роки війни та повоєнний період
В період Другої світової війни діяльність університету була призупинена. 160 співробітників стали на захист Батьківщини, а частину обладнання та науковців було евакуйовано. 25 жовтня 1943 року Дніпро звільнили від нацистських окупантів й Дніпропетровський державний університет відновив роботу. Василь Полежаєв став першим ректором після війни.
Відроджувався заклад в надзвичайно важких умовах, бо було зруйновано 70% його приміщень, але вже 6 листопада розпочалися заняття, а з 1 січня 1944 року їх стали проводити регулярно. Також відновили роботу фізико-математичний, біологічний, хімічний, геолого-географічний, історичний, філологічний факультети та факультет західних мов та літератури.
Знаковою подією стало зарахування у 1945 році на 4 курс філологічного факультету фронтовика Олексія Терентійовича Гончара — відомого письменника в майбутньому, академіка, літературного критика, чиїм ім’ям з 2008 року названо університет.
Також після Другої світової війни у 1946 році в університет вступив Павло Загребельний.
Сучасне життя навчального закладу
З 50-х років XX століття університет бурхливо розвивався. У 1952 році заснували фізико-технічний факультет. Деканом став Микола Іванович Варич. У 1964 році ректором ДДУ став Володимир Моссаковський, академік, який очолював університет 22 роки. У 1976 році відкрили економічний, а у 1977 році радіофізичний факультет. У 1984 році відокремили факультет прикладної математики, а через рік створили педагогічний факультет.
З 1986 по 1998 рік ДНУ керував Володимир Прісняков, вчений, академік, доктор технічних наук. У 1989 році університет прийняв першу іноземну делегацію студентів, а через пів століття заклад готуватиме фахівців для 50 країн світу.
З 1998 року ДНУ очолював Микола Поляков, доктор наук, заслужений діяч науки й техніки України. У 2000-му році університету присвоєно статус національного, з 2008 року заклад має ім’я видатного випускника Олеся Гончара. Ректор університету — Сергій Іванович Оковитий.
27 лютого 2017 року заклад перейменовано в Дніпровський національний університет Олеся Гончара.