Ігор Філіп є успішним підприємцем і співзасновником мережі аптек “Факультет-Фарм”. Дніпрянин встиг очолити рейтинг програми КУБ від “ПриватБанку”, увійшов до топу “Відважні підприємці. Дніпро”. Далі на dnipro.one.
У 2019 році до мережі входило 53 аптеки, а перша відкрилася у 2003 році. Як простим хлопцям вдалося побудувати успішний бізнес “з нуля”, розповімо докладніше.
Ідея свого бізнесу

У 2003 році четверо студентів другого, третього і п’ятого курсів Медичної академії в Дніпрі вирішили спробувати щось нове і випробувати свої сили в бізнесі. Тоді вони брали активну участь у громадському житті та наукових конференціях, але прагнули заробити грошей і втілити в життя плани на майбутнє.
Хлопці дійшли висновку, що побудувати з нуля свою власну фармацевтичну компанію, не відходити далеко від медицини, адже у них були профільні необхідні знання в цій сфері.
Студенти стали бізнес-партнерами й одразу взялися до справ. Разом вони оформили 40 документів для ліцензії, на що пішло близько трьох місяців.
Зібрати потрібні довідки та бланки було непросто, і процес оформлення бізнесу йшов важко, хлопці шість разів отримали відмову в Ліцензійній службі. Паралельно студенти продовжували вчитися, що ускладнювало процес реалізації їхньої ідеї ще більше.
Пізніше з підприємцями-початківцями зв’язалися посередники і запропонували допомогу в оформленні ліцензії за тисячу євро. Для хлопців це були шалені гроші, тому вони відмовилися і вирушили по допомогу до Києва – до міністра охорони здоров’я.
Бізнесмен в інтерв’ю виданню “МС.Today” розповідав, що це для них був останній шанс.
У Кабміні хлопців відправили до голови Держлікслужби, де перевірили всі документи і схвалили відкриття компанії.
Коли прийшов час зареєструвати фірму, студенти не стали довго думати над назвою, так з’явилася мережа “Факультет-Фарм”.
Відкриття першої аптеки

Першу аптеку вирішили відкрити в смт Магдалинівка, до Дніпра 60 кілометрів. Обрали це місце невипадково, адже саме там народився один зі співзасновників компанії. На той час оренда приміщення обходилася підприємцям-початківцям у 250 грн на місяць, це була напівзруйнована будівля колишнього кафе “Теремок” із дахом, який провалився.
Після занять студенти їздили туди, повільно робили ремонт і думали, які меблі необхідно закупити для відкриття.
Один із партнерів Філіпа влаштувався вантажником на склад фармкомпанії, де співробітникам давали велику знижку на товар.
Щоб перевірити, чи буде бізнес успішним, хлопці вирішили скористатися шансом і пропонували деякі з медичних засобів своїм одногрупникам, знижуючи ціну, завдяки наданій знижці.
Серед товарів здебільшого були засоби гігієни та контрацепції, але завдяки продажам за півроку хлопці змогли накопичити 10 тисяч грн, яких якраз вистачило на ремонт і меблі.
Так 8 листопада 2003 року в Магдалинівці з’явилася аптека “Факультет-Фарм”. Ліки купили на тому ж складі, де працював один із партнерів, хлопці змогли домовитися про відстрочку оплати товарів на 21 день.
Провальний запуск

До моменту випуску Ігоря Філліпа з Медакадемії з червоним дипломом хірурга-уролога у хлопців уже було 10-12 працюючих аптек.
У 2008 році бізнесмени вирішили запуститися в Дніпрі, викупили десять аптек у мережі, що розорилася під час кризи.
Партнери вважали, що все складатиметься так само добре, як у селищах, але не врахували, що у великому місті були інші великі мережі – аптеки “Медсервіс”, “Медакадемія”, “Перша соціальна аптека”. У них були маркетингові стратегії, а підприємці-початківці навіть не розуміли, що таке бізнес-процеси. На вивісках було великими літерами написано “Аптека” і маленькими – “Факультет”, тож значної популярності одразу не було.
Згодом з’явилася клієнтська база, але великого прибутку аптеки не приносили.
У підсумку через кілька років хлопцям довелося закрити п’ять аптек у зв’язку з нерентабельністю. Решта знаходилися в приміщеннях супермаркетів АТБ і проіснували ще сім-вісім років.
Усе, що партнери заробили за кілька місяців роботи в місті, вирішили вкласти в запуск аптеки в селі Голубівка.
Зміна назви та нові можливості

Після провалу в Дніпрі бізнесмени зрозуміли, що їм не вистачає бізнес-освіти. Хлопці почали ходити на тренінги та семінари, пішли вчитися в Києво-Могилянську бізнес-школу. Отримавши там сильну базу, вони вирішили будувати сильний бренд.
“Ми самі зупиняли людей на виході з аптек, запитували про обслуговування і про те, чи знають вони назву аптеки. Виявилося, її пам’ятала тільки одна людина з десяти. Решта говорили “аптека навпроти річки”, “аптека в колишньому рибному””, – згадував Ігор Філліп в інтерв’ю виданню “МС.Тoday”.
На той момент у мережі працювало вже 38 аптек. Попри успіхи, партнери звернулися до фахівців з ребрендингу, і ті запропонували кілька варіантів назви.
Так у підсумку з’явилася “Малина”, це викликало асоціацію з варенням, яким лікували в дитинстві. Ребрендинг однієї аптеки обійшовся в $10-15 тисяч, необхідна була заміна меблів і вивісок, грамотний маркетинг і стратегія.
Ребрендинг мережі
Наприкінці 2016 року хлопці розпочали процес ребрендингу мережі аптек, який тривав протягом кількох років. Частина аптек працювали зі старою назвою “Факультет-Фарм”, а ось нові відкривали вже з урахуванням змін.
Крім того, у 2016 році компанія Філіпа та його партнерів почала продавати франшизи, завдяки яким з’явилися нові аптеки в Шостці, Кропивницькому, Києві та Миколаєві.
У бізнесменів були чіткі вимоги до приміщень – площа не менше 50 кв. метрів, але краще 70, якнайменше сходинок, наявність офісного центру або супермаркету поруч, щоб був хороший трафік.
Запуск однієї аптеки обходився в 35-50 тисяч доларів. Дешевше було, коли партнери інтегрували вже діючу аптеку у свою мережу з меблями і технікою, а дорожче – якщо приміщення, яке винаймали під аптеку, було в поганому стані.
Крім того, бізнесмени зрозуміли, що успіх на 90 % залежить від колективу. Наприклад, одна з аптек “Малина” в смт Солоне працювала в мінус, поки там не змінилася завідувачка. Набравши новий колектив, з кінця рейтингу аптека перемістилася на перші місця.
Мережа “Малина” також стала відомою завдяки постійним експериментам з новими підходами. В аптеках мережі з’явилися тонометри і кулери з водою, просто на місці можна було заварити чай від застуди.
Стартап “AssayMe”
У 2018 році партнери делегували операційне управління членам команди, щоб звільнити додатковий час, і збиралися на стратегічні сесії раз на три місяці.
Згодом Ігор Філіп із партнерами вирішили реалізувати ще одну зі своїх ідей – створити сервіс, який давав би змогу зробити вдома загальний аналіз сечі, використовуючи тест-смужку, та за дві хвилини отримати його точну інтерпретацію в застосунку в смартфоні. Так з’явився стартап “AssayMe”.
Ігор Філіп і його партнер Микола Плотніков запропонували продати стартап “AssayMe” у США. При цьому хлопці не знали добре англійську мову, і іноді на співбесідах не могли толком пояснити ідею.
Зрештою бізнесмени знайшли український акселератор “Sector X”, переможці якого могли вирушити в Нью-Йорк. Програма складалася з двох етапів: перевірка, наскільки продукт може бути затребуваний у США, і створення застосунку. Тоді вдалося отримати 70 попередніх замовлень, чого було достатньо для поїздки на два місяці до Нью-Йорку.
У США “АssayMe” отримував хороші відгуки, і пізніше Філіп і партнери зареєстрували там компанію, відкрили рахунок і подалися в акселератор для американських стартапів у Луїсвіллі (Кентуккі).
За три місяці творці стартапу отримали 100 перших клієнтів, які встановили застосунок. Його можна було завантажити безкоштовно, а тест-смужки коштували близько 8 доларів.
Згодом у США знайшовся і партнер, який готував зустрічі з потенційними інвесторами.
Домігшись успіху, бізнесмени і надалі активно працюють на американському ринку та в Україні, а в планах у них – вихід на ринки Європи та Китаю.
