Днями у вітчизняних засобах масової інформації з’явилася цікава та водночас позитивна новина: авіакомпанія Ryanair анонсувала відновлення польотів в Україну вже цього року. Наразі її представники розробляють план запуску відповідної ініціативи. Повідомляється, що польоти мають розпочатися через 4-6 тижнів після завершення війни. Прогнозують, що це може відбутися вже влітку 2025-го. На тлі такого надихаючого інсайту ми вирішили нагадати нашим читачам про те, що собою являє сьогодні аеропорт у Дніпрі. Далі на dnipro.one.
Міжнародний аеропорт «Дніпро»: початок реконструкції
До повномасштабного вторгнення рф на Міжнародний аеропорт «Дніпро» чекала масштабна реконструкція — в рамках програми Президента України Володимира Зеленського «Велике будівництво». Бо вся інфраструктура повітряного порту була застарілою та потребувала оновлення, зокрема, у збільшенні пасажиропотоку. Просто уявіть, у цьому році об’єкту виповнюється аж 107 років.
Відомо, що місто Дніпро велике, натомість сам аеропорт приймав менше ніж 1 мільйон осіб на рік. Спочатку планувалося збільшити цю цифру втричі. Згодом з’явилася інформація про те, що пасажиропотік буде нарощуватися поступово, і до 2045 року навіть досягне позначки в 4 мільйони людей.
Водночас новий проєкт мав би стати одним із найбільших у нашій країні. Наприклад, повітряний порт повинен був приймати таких гігантів, як Boeing-777 та Airbus A330. В Україні до війни подібні літаки приземлялися лише в столиці — Міжнародному аеропорту «Бориспіль».
Попри деякі труднощі з проведенням тендерів, зміною підрядників та недостатньо якісним фінансуванням, роботи таки стартували у вересні 2020 року. І, здавалося, що за три роки дніпряни нарешті зможуть похвалитися новим аеропортом — саме такий термін озвучували відповідальні за його реконструкцію особи. При цьому на період робіт він повністю припинив своє функціонування.
Як показав час, грандіозними вийшли лише скандали довкола оновлення аеропорту, який востаннє приводили до ладу ще в далекому 1996 році, тобто майже 30 років тому. І справа навіть не у війні, а у відношенні до цієї справи.
Що передбачав проєкт реконструкції
Як ми вже сказали раніше, аеропорт «Дніпро», зокрема, мав приймати Boeing-777 та Airbus A330. Відповідно, там планували побудувати нову злітно-посадкову смугу класу 4D, довжиною 3200 метрів і шириною 45 метрів. І насправді дана подія стала б історичною для міста — це комфорт, залучення інвестицій та розвиток економіки.
Вищезгадана смуга також повинна була містити найсучаснішу навігаційну систему. Відомо, що в нашому регіоні частенько бувають щільні тумани, водночас дане технологічне рішення дозволить суднам безпечно приземлятися навіть у подібних умовах.
Крім того, на той момент паралельно розпочалися роботи і над будівництвом нового термінала, а саме: пасажирського, VIP-терміналу та адміністративно-побутового комплексу з кафе, ресторанами й великою зоною Duty Free. Майже 11 тисяч пасажирів на добу — саме таку ціль щодо пропускної здатності поставили перед собою підрядники. План реконструкції, зокрема, містив 20 стійок реєстрації та 6 виходів на посадку. За словами тоді ще голови Дніпропетровської ОДА Олександра Бондаренка, новий термінал мали побудувати раніше за смугу.
Проєкт оновлення аеропорту також передбачав магістральну та з’єднувальні рульові доріжки, нові перони, сучасний паркінг на 500 автомобілів. Не менш важливо зазначити, що очікувана вартість усіх робіт становила приблизно 5,97 млрд гривень, але ця сума періодично змінювалася.
Що з того вийшло в кінцевому підсумку
Як відомо, аеропорт не встигли реконструювати до початку повномасштабного вторгнення рашистів. Попри те, що до робіт було залучено 40 одиниць техніки та близько 100 фахівців, чогось вагомого побудувати не вийшло. Як буде після війни, яка обов’язково завершиться нашою перемогою, покаже лише час.
Постійні чвари щодо фінансових питань, права власності тощо гальмували оновлення Міжнародного аеропорту «Дніпро». Крім того, виникало чимало питань до проведення тендерів.
Наприклад, спочатку відповідний конкурс виграла компанія «Альтіс-Констракшн», яка запропонувала вартість 3,95 млрд гривень — майже на 2 млрд менше, ніж було заявлено до цього. Проте згодом з нею угоду розірвали, а новий контракт підписали з турецькою компанією «Онур Констракшн Інтернешнл» на 5,6 млрд гривень. Ось такі дивні дива!