У Дніпрі багато будівель та пам’яток архітектури із цікавою та захопливою історією. Після Другої світової війни місто активно відбудовували за участю видатних на той час спеціалістів, які намагалися спроєктувати не лише будівлі та будинки, а й цілі вулиці з урахуванням навколишніх об’єктів. Одним із таких став готель “Дніпропетровськ”. Далі на dnipro.one.
Відкриття готелю
Готель “Дніпропетровськ” відкрили у 1968 році восени. Проєктом будівлі займався архітектор В. Зуєв, який мав гармонійно розмістити її на набережній. Ця вулиця на той час продовжувала активно будуватися.
Міська влада та архітектори планували, що у новому районі після забудови будуть розташовані не тільки житлові будинки, а й магазини, а також готелі для іноземців. На той час саме готель “Дніпропетровськ” став першою сучасною будівлею такого типу, і не просто так.
У будівлі заввишки понад 10 поверхів передбачили номери для постояльців, тут був конференц-зал, ресторан, кухня, пральня, і навіть величезний холодильний цех для продуктів. На нижніх поверхах розташовувалися кімнати для персоналу.
Примітно, що відкрили готель 25 жовтня, приурочивши дату до Дня визволення міста.
Умови обслуговування та інтер’єр
Загалом у готелі могли одночасно проживати до 650 людей, а в деяких номерах для зручності клієнтів були встановлені телефони, що вважалося нечуваною розкішшю на ті часи. У холі додали мармурову підлогу, був ліфт, сервіс у готелі надавали на найвищому рівні. Крім того, що все було зроблено для максимального комфорту постояльців, із вікон номерів відкривався чудовий краєвид на річку Дніпро.
Ресторан готелю вважався одним із найпопулярніших у місті. Туди городяни приходили й просто повечеряти, й відзначити пам’ятну подію. Звісно, це був не робітничий клас, а заможні сім’ї підприємців та шанованих жителів міста.
Після відкриття у 1970-х – на початку 1980-х років готель та його ресторан стали настільки популярними, що столик потрібно було замовляти тільки заздалегідь, просто так потрапити туди було неможливо.
Готель швидко прославився та вважався найкращим у місті. Зупинялися там науковці під час різних конференцій та симпозіумів, артисти естради, які приїжджали на виступи, політики та інші відомі люди.
Подобалося постояльцям й розташування готелю. Його побудували на одній із найкрасивіших набережних Дніпра неподалік від історичного та культурного центру міста.
Занепад готелю
З роками готель, який вважався одним із найпрестижніших у місті, почав занепадати.
Згодом колись відомий заклад отримав тільки “три зірки” за сервіс, а клієнтів ставало дедалі менше. Зрештою нижні поверхи й зовсім довелося здавати в оренду, щоб заробити коштів на ремонт та утримання такої великої будівлі.
У 2021 році готель не зміг пройти відповідну перевірку Держагентства розвитку туризму. Причиною стало те, що частина номерного фонду була не придатна до проживання, а біля самої будівлі була відсутня парковка для авто.
Ресторан теж не міг забезпечити одночасне харчування для всіх клієнтів. Постояльці постійно висловлювали скарги на старі меблі у кімнатах, відсутність ремонту й тарганів. Після перевірки статус “три зірки” у готелю відібрали.
Готелі Дніпра 1980-х років
Крім готелю “Дніпропетровськ” у 1980-х роках були й інші відомі будівлі, де приймали гостей з інших міст та країн. Одним із них був готель “Світанок”. Одразу після відкриття він зміг завоювати визнання городян та стати одним із найбільш відвідуваних місць.
З вікон номерів, так само як і в готелі “Дніпропетровськ”, відкривався вид на Дніпро, а сама будівля була схожа на теплохід у синьо-зелених хвилях. Стіни фасаду теж пофарбували у колір морської хвилі, а балкони та дах будівлі залишалися білими.
У готелі було 7 поверхів, постояльців розміщували у 248 номерах різних категорій. У холі були кінотеатр, зали для проведення семінарів та конференцій, поштове відділення, а вечорами працювала дискотека й більярдний зал, згодом відкрився відеосалон. На подив гостей у готелі можна було купити та спробувати іноземні сигарети.
Поруч із готелем розташовувалися басейн та стадіон, а весь комплекс займав 11,5 тисяч кв. метрів площі.
У середині 1990-х років готель приватизувала приватна особа, а у 2010-х роках почалися суперечки про його повернення у власність держави. Після 2014 року готель виставили на продаж.
У 1972-1974 роках архітектор Володимир Зуєв також працював над проєктом будівництва легендарного готелю під назвою “Парус”. Разом із ним у команді були видатні й талановиті фахівці того часу, а сам готель мав стати однією із візитівок міста.
Розмах проєкту на той час був вражаючим – загалом у готелі мало бути 996 місць та 28 поверхів, 589 номерів з усіма зручностями для постояльців.
Спеціально для будівництва штучним шляхом намивали місце біля річки, після чого забивали палі, що спираються на гранітний щит, який лежить в основі споруди.
На цокольному поверсі хотіли розмістити майстерні, кілька трансформаторних підстанцій, бойлерну, вентиляційні камери та інше.
Будівництво готелю тривало до 1987 року, а потім роботи почали сповільнюватися. У 1995 році вони припинилися, а через 10 років хмарочос продали приватній компанії “Ромбус-Приват”.