У кожного міста є свій заклад, з якого почалося активне впровадження освіти та науки. У Катеринославі таким закладом стало головне народне училище, яке працювало з 1783 по 1805 роки, потім його реформували. На той час училища були установами середньої освіти, які ще цариця Катерина II запровадила у багатьох губерніях. Указ про відкриття училища у Катеринославському намісництві цариця відправила наміснику Василю Коховському у червні 1792 року. Щоб налагодити процес навчання, знадобилося чимало зусиль, але вже через рік після отримання указу заклад вже приймав перших учнів. Далі на dnipro.one.
Училище замість університету
Подія була б більш приємною, якби не один нюанс. Катеринославці чекали на відкриття університету, який ще заклав фаворит Катерини князь Потьомкін. Навіть розпочалося активне будівництво. Але після смерті князя проєкт швидко згорнули, залишилося тільки народне училище, яке на декілька років стало флагманом освіти у місті. Катерина II навіть відправила до Катеринослава на допомогу наміснику Коховському надвірного радника Івана Бебера, той привіз настанову і розпорядження. Платню йому поклали за роботу 1000 карбованців на рік.
Засновники народного училища
Цей заклад ще називали першою школою Катеринослава. Не випадково посаду директора народних училищ у Катеринославському намісництві прийняв радник Іван Бебер. Він мав гарну освіту і добре знався на процесі налагодження навчання. З губернатором Коховським вона не лише добре спрацювалися, а й потоваришували, тому робота зі створення народного училища просувалася швидкими темпами. Сучасні історики відзначали, що обидва діячі захоплювалися культурою і філософією Просвітництва, тому прагнули створити заклад високого рівня з гарними перспективами. У майбутньому Бебер планував ще й відкрити інститут, навіть склав проєкт устрою, але ці плани реалізувати йому так і не вдалося.
Василь Коховський був видатним адміністратором Півдня України у 18 столітті, після смерті князя Потьомкіна взяв на себе будівництво Катеринослава. Велику увагу приділяв розвитку культури, створив першу у місті друкарню у 1793 році, що було дуже вагомим на той час досягненням. У травні 1792 року управитель всіх навчальних закладів у Російській імперії та укладач статутів Завадовський надіслав до Катеринослава викладачів та різноманітне навчальне приладдя. Цікаво, що чиновник просив губернатора активніше шукати спонсорів, тож, як бачимо, принцип шефської допомоги залишався актуальним в усі часи.
Де розмістили народне училище?
Точних даних сучасні історики не знайшли, але деякі версії є. Фахівці вважають, що перші 4 роки заклад розташовувався у нагірній частині міста у приватному будинку, який орендував Приказ громадської опіки. Але працювати там було не дуже зручно, про що викладачі неодноразово писали губернатору Селецькому. У 1797 році училище перевели до іншого будинку, але вже у нижній частині Катеринослава – на вулиці Проточній (сучасній Воскресенській), майже на розі вулиці Стародворянської (Володимира Великого).
Перший День знань у Катеринославі
Урочисте відкриття училища відбулося у квітні 1793 року, мешканці міста назвали цю подію Днем знань. Проводили його інакше, ніж у 21 столітті це роблять сучасні школи. Завдяки роботі міського історика Федора Ліктя, збереглася інформація про церемонію проведення заходу. Спочатку о 10 годині ранку шановані чиновники, дворяни й купці Катеринослава зібралися у будинку губернатора Коховського, можливо, на святковий сніданок. Потім рушили до собору, де відбулася урочиста літургія. Де саме відбувалася ця подія, сказати складно, бо головний собор збудували пізніше – у 1835 році. Скоріш за все, йшлося про дерев’яну Святодухівську церкву, яка тоді розташовувалася неподалік від сучасної Троїцької.
За спогадами історика Федора Ліктя після богослужіння всі почесні гості рушили до училища. Там вже на них чекав великий гурт членів Приказу громадської опіки та мешканців. Губернатору традиційно вручили хліб-сіль, потім відбулося освячення класів. Після урочистих промов губернатор привітав зі святом юних учнів. Перший клас нараховував 25 хлопчиків. Дівчаток тоді грамоті не вчили. Федор Локоть відзначив, що уроки почалися лише на 3 день після проведення урочистостей. А от що стало тому причиною, згадати забув.
Які предмети викладали в народному училищі?
Перелік предметів складали засновники закладу з урахуванням віку та здібностей учнів. Програма була розрахована на 4 роки. У 1 класі вчилися читання, письма, арифметики, катехизису, історії. У 2 класі додавалося малювання, у 3 класі – граматика та географія. Найважчим для дітей був 4 клас, коли доходила черга ще й до основ геометрії та громадянської архітектури. З 1796 року ввели до розкладу занять ще латину, французьку та німецьку мови. Для дітей дворян були передбачені також двічі на тиждень уроки танців, музики, етикету, фехтування.
Один урок тривав близько години, а щодня їх було 6, крім середи та суботи, коли діти зі шляхетних родин відвідували додаткові заняття. Навчалися 6 днів на тиждень з 8 години ранку, а влітку – з 7 години. Уроки починалися з молитви й нею закінчувалися. Щороку учні складали іспити, які тоді називали відкритими випробуваннями. Пізніше до закладу почали приймати й дівчат. Найкращих заохочували похвальними листами й книжками в подарунок. Українські дослідники з’ясували: за 12 років роботи закладу було нагороджено 297 учнів, з них 4 дівчаток.
За якими книжками навчалися у народному училищі?
Всі необхідні матеріали надіслав до Катеринослава управитель всіх навчальних закладів у Російській імперії та укладач статутів Завадовський. Зберігся навіть перелік книг: прописи, букварі, правила для учнів, посібники до чистописання, кілька таблиць: азбучні церковні, азбучні цивільного друку, для складів усіх трьох печаток. Окремим переліком йшли церковні книжки: скорочені катехизи з питаннями та без питань, просторі катехизи, пояснення Євангелія.
Не забули й про підручники. “Граматика”, “Геометрія”, “Природна історія”, “Загальний землеопис”, різноманітні посібники з географії та архітектури, глобуси… Відомо, що тільки перших книг для училища привезли 4 великих ящики – на 1493 карбованці 85 копійок, про що збереглися фінансові звіти. Окремо укладали договір з візниками на доставлення, куди витратили ще 105 карбованців – чимала на ті часи сума.
Дітей яких станів брали до народного училища?
Заклад створювали для представників всіх станів, курс могли прослухати діти дворян, купців і навіть поміщицьких селян. У перший рік навчання учнів із дворян було лише 50 і ще 15 – від різних прошарків. А в останній рік роботи училища дворян вже нараховувалося 148, 35 різночинців і 15 поміщицьких селян. Збереглися й відомості. У 1793 році до класів записали лише 25 хлопчиків, але протягом року приєдналося ще 11. Вісьмох учнів прийняли одразу до 2 класу.
Подальша доля народного училища
За роки існування закладу змінилося кілька директорів. Першим був Іван Бебер, потім змінювали одне одного досвідчені освітяни Пугачевський, Міщенко та Мізко. На рік відкриття училища ініціаторів та засновників все влаштовувало. Але з часом вони зрозуміли, що треба розширювати обсяг знань і предметів, бо новинки технічного прогресу вимагають краще підготовлених випускників. Відтак у 1805 році заклад реформували, з’явилася Катеринославська гімназія. Спочатку значилася, як чоловіча, потім отримала статус класичної. Поступово вона стала одним із центрів середньої освіти губернії та проіснувала аж до 1917 року. Гімназія теж мала свою історію, успіхи й досягнення, але це – вже тема іншого матеріалу.
Джерела: