Важко повірити, але в середині 19 століття навіть дівчата з дворянських сімей не мали права на вищу освіту. Тоді у суспільстві вважали, що головне призначення жінки – родина та виховання дітей. Максимум, на що можна було розраховувати забезпеченим – гімназія або пансіон. Навіть представниці привілейованих станів не мали власного паспорта, вчитися мали право лише з дозволу батька або брата. Цей аспект пояснювався тим, що тільки чоловіки зберігали економічну самостійність і вирішували, виділяти кошти чи ні. Лише наприкінці 19 століття у Катеринославі почалися зрушення в кращий бік, стали з’являтися жіночі заклади середньої та вищої освіти. Далі на dnipro.one.
Ситуація з освітою жінок у Катеринославі наприкінці 19 століття
Отже, жінки не мали права на економічну самостійність та вступ до навчальних закладів вищої освіти після гімназії. Для них залишалися тільки посади домашніх вчительок, акушерок, фельдшериць, а от для фаху лікаря треба було мати університетський диплом. На державну службу представниць слабкої статі теж не брали. Дівчата середніх та бідних станів могли розраховувати хіба що на важку некваліфіковану працю або підробітки за копійки.
За даними перепису населення Катеринослава 1865 року грамоту знала лише третина городян, на 100 освічених осіб припадало лише 30 жінок. А вищої освіти дівчата не мали взагалі. На той час у місті нараховувалося 29 навчальних закладів, з них 23 – приватні: 7 жіночих пансіонів і 16 єврейських талмуд-тор. Навчалося там 236 дівчат, ще кілька десятків юних леді здобували освіту вдома. Але далеко не всі могли забезпечити донькам домашнє навчання, бо коштували послуги дорого. Для представників середніх станів така можливість була недоступною.
Перша у Катеринославі Маріїнська жіноча гімназія
Змінити ситуацію вдалося у 1865 році. Тоді у Катеринославі відкрилося перше чотирикласне державне жіноче училище, яке у 1870 році отримало статус гімназії. Разом із новою назвою, Маріїнська, на честь покійної імператриці Марії. Розташовувалася вона на Троїцькій площі навпроти Троїцького собору, частина будівлі вціліла до початку 21 століття. Добитися такого прориву вдалося, завдяки зусиллям директорки, пані Олександри Риндовської, яка чимало зробила для підвищення освіти й культури у Катеринославі.
За її ініціативи у 1870 році вдалося створити “Товариство піклування про жіночу освіту”, у 1872 році – “Безкоштовну школу для приходящих учениць”. Дівчата вчилися та жили у закладі 5 днів, а на вихідні приходили додому. Утримувати безкоштовну школу та гімназію, де готували майбутніх домашніх вчительок і наставниць, вдавалося завдяки допомозі благодійників. Охочих навчатися у Маріїнській гімназії завжди набиралося більше, ніж вільних місць, тому багатьом Риндовська була змушена відмовляти. Погіршувало ситуацію й те, що гімназія не мала власного приміщення. Протягом 40 років доводилося мандрувати, доки у 1912 були виділені постійні стіни – чотириповерхова будівля на проспекті біля входу до Міського саду (сучасний імені Глоби).
Майже половину учениць Маріїнської гімназії складали дочки дворян і чиновників, були також представниці міських, духовних станів і навіть іноземки. Оскільки своїх вчителів гімназія не мала, там викладали педагоги чоловічої гімназії та духовної семінарії. Підтримували заклад громадські благодійні організації, зокрема спілка допомоги бідним ученицям, щедрі пожертви робили купці, чиї доньки теж навчалися у закладі. Високий рівень навчання, невелика оплата, турбота про здоров’я підопічних з боку педагогів зробили цю гімназію однією з найпопулярніших у губернії.
Жіноча гімназія №1 у Катеринославі
Помітивши велику популярність Маріїнської гімназії, керівництво міста підтримало ініціативу створення аналогічних закладів. У 1883 році відкрилася неповна місцева прогімназія, де дівчата могли закінчити 6 класів. Під класи ініціатори орендували кілька кімнат у двоповерховому будинку Лабінського на розі головного проспекту міста та Новодворянської вулиці (сучасна Володимира Вернадського). У 1893 році додали ще один клас, і заклад автоматично отримав статус гімназії. Під №1. Керівництво піклувалося не лише про освіту, а й про здоров’я та дозвілля учениць. У місцевій газеті 1910 року писали, що зусиллями керівництва та батьківського комітету у дворі гімназії влаштували для вихованок велику ковзанку.
Жіноча гімназія №2 у Катеринославі
Для жіночої гімназії, яка отримала №2, обрали трохи незвичне місце розташування – на Тюремній площі. Проєкт розробив відомий архітектор Дмитро Скоробогатов. Для навчального закладу знайшлося місце між Польовою вулицею (сучасний проспект Поля) та Єлисаветградською вулицею (сучасна Савченко). Дівчатам викладали слово Боже, російську, французьку мови, латину, історію, географію, фізику. Ще проводили уроки малювання й танців, але вони входили до переліку не обов’язкових. Після завершення навчання випускниці могли навчатися на медичних або педагогічних курсах.
Жіноча гімназія №3 у Катеринославі
Цей заклад відкрився значно пізніше за інші, але його історія дуже цікава. Гімназія отримала ім’я Нестелей – відомої у місті дворянської родини. Іван та Юлія Нестелей не мали власних дітей, багато уваги приділяли просвітницькій діяльності та меценатству. Їм належала велика ділянка з садом і будинком на вулиці Московській. Першим пішов з життя Іван Якович, а коли настала черга пані Юлії у 1909 році, з’ясувалося, що дворове місце і великий капітал вона заповіла Катеринославу з умовою, що там побудують жіночий середній навчальний заклад.
На виділені кошти гімназію відкрили того ж року у будівлі Вищого міського початкового училища імені Пушкіна. Паралельно будували нове приміщення, проєкт якого розробив архітектор Дмитро Скоробогатов. Відкрилася гімназія у лютому 1912 року, дівчата вивчали російську, іноземну мови, історію, географію, слово Боже. У роки Першої світової війни вони ділили приміщення з Другою жіночою гімназією, чий будинок віддали Першому шпиталю Земської спілки. Наприкінці 1916 року гімназії №3 розмістили канцелярію і головні аудиторії педагогічних курсів під керівництвом відомого катеринославського вченого Акінфієва. У 1917 році будинок віддали під лабораторію експериментальної педагогіки.
Жіноче комерційне училище Степанової
Коли освічені містяни зрозуміли, наскільки то прибуткова справа – заклади освіти, почали активно долучатися до процесу. У кількох орендованих кімнатах дохідного будинку дворянина Дмитра Мізко розташувалися класи жіночого комерційного училища Степанової. Цей будинок на розі вулиць Поліцейської (сучасної Шевченка) та Казанської (Грушевського) зберігся до 21 століття. Готували в училищі економістів, фінансистів та бухгалтерів, відтак головна увага приділялася вивченню математики, фізики, природознавства, креслення, історії, обов’язковим був закон Божий. Вчили також рукоділля, іноді заклад проводив базари дамського рукоділля, де можна було купити роботи учениць. Як писали газети, отримані кошти йшли до каси товариства допомоги вихованкам з бідних сімей.
Професійні жіночі курси
На початку 20 століття у Катеринославі відкрилися ще й професійні жіночі курси пані Маківської. Вона пропонувала навчити за 70 карбованців крою та шиттю, за 25 карбованців можна було освоїти витончене рукоділля, кулінарію, виготовлення штучних квітів. Останнє, до речі, давало непоганий заробіток. Ще дівчата мали можливість вибрати за 15 карбованців навчання друку (на машинці, що пише) та шевській майстерності. За програмою Міністерства освіти працювали також курси з підготовки вчительок рукоділля, коли паралельно навчалися і заробляли, вироби пані Маківська одразу ж здавала на продаж.
По завершенню навчання курсистки складали іспити перед експертами Одеської ремісничої управи і отримували ремісниче свідоцтво. Пані Маківська сформувала розклад занять так, щоб їх могли відвідувати і гімназистки після ранкових уроків, приходити треба було по обіді. Дівчаткам з інших міст та селищ надавали гуртожиток. Враховуючи умови, не дивно, що заклад мав непоганий попит. Щодо дівчат зі шляхетних родин, то вони могли окремо відвідувати уроки танців. Такі заняття пропонував член паризької академії танцювального мистецтва, пан Барановський. Він викладав цей предмет у різних катеринославських навчальних закладах і паралельно давав приватні уроки охочим у них вдома.
Вищі жіночі курси – гордість Катеринослава
Цей заклад допоміг знайти роботу тисячам українських дівчат у важкі революційні та післяреволюційні часи. У 1915 році Катеринославське жіноче училище Товариства піклування про жіночу освіту закрили, натомість там почали працювати спеціальні приватні жіночі курси. Їх організували гласний міської думи Копилов і громадська діячка Тихонова. Завідувачем закладу став ректор Гірського інституту професор Лебедєв. Вирізнялися курси зовсім не жіночими факультетами: медичним і фізико-математичним.
Але практика довела, що у Катеринославі чимало жінок, здібних до цих наук. Одразу ж на медичний факультет прийняли понад 400 слухачок, на фізико-математичний – 200. Медичний був більш популярним, бо тривала Перша світова війна, не вистачало медиків. У 1917 році курси передали під опіку Товариства сприяння жіночій освіті, приміщенню теж знайшли інше застосування – влаштували Палац праці.
Джерела:
- https://gorod.dp.ua/history/article_ru.php?article=100
- https://vesti.dp.ua/neobychnye-fakty-ob-uchebnyh-zavedeniyah-ekaterinoslava-dnepra-foto/
- https://mydnepr.info/yak-meshkanki-dnipra-hodili-do-shkoli-150-rokiv-tomu-73393
- https://www.056.ua/news/937933/istoria-odnoj-iz-pervyh-gimnazij-ekaterinoslava
- https://www.056.ua/news/1267381/istoriceskij-dnepr-kak-ucilis-zensiny-100-let-nazad-foto-video
- https://www.056.ua/news/1201789/samyj-bolsoj-ekaterinoslavskij-osobnak-zanali-notariusy-i-magaziny-dom-razrusaetsa-na-glazah-foto-video
- https://dnpr.com.ua/ru/post/istoriya-onogo-zdaniya-kem-i-kogda-byla-osnovana-iii-ya-byvshaya-zhenskaya-gimnaziya-v-dnepre-foto