З історії Катеринослава, сучасного Дніпра, з нескінченним розмаїттям подій та досягнень, вирізняється видатний осередок жіночої освіти – Маріїнська жіноча гімназія. Заснована у 1865 році, ця унікальна освітня установа швидко стала символом знання, розвитку та прогресу для жінок своєї доби. Далі на dnipro.one.
Заснування першого жіночого училища в Катеринославі
У 1859 році, перед початком буржуазних реформ, з’явилася ідея відкриття жіночого навчального закладу у Катеринославі на зразок чоловічої гімназії. Місцеве дворянство підтримало цю ініціативу, і головний міністр внутрішніх справ висловив свою згоду. Була відчутна необхідність в такому навчальному закладі для жінок з середнього прошарку суспільства, які мали обмеження у можливості здобути освіту. На думку багатьох, майбутнє всього народу залежить від рівня освіти жінок. Таким чином, ідея заснування жіночого навчального закладу стала реальністю.
У 1862 році Катеринославське губернське дворянство виділило кошти на створення жіночого навчального закладу, а пізніше, А.С. Понятовський, викладач місцевої духовної семінарії, пожертвував свій будинок під приміщення для нього. Однак через бюрократичні труднощі, навчальний заклад офіційно було засновано лише у 1864 році.
Урочисте відкриття “Жіночого училища першого розряду” у Катеринославі відбулося 30 серпня 1865 року. Олександрі Якимівні Риндовській було запропоновано очолити жіночий навчальний заклад, і це рішення було підтримано губернськими дворянськими зборами. Піклувальна рада жіночого училища була створена, а до її складу увійшли директор М.І. Білий та міський голова К.Д. Кисельов.
Таким чином, завдяки наполегливості та підтримці місцевого дворянства, перший жіночий навчальний заклад в Катеринославі було засновано, що стало важливим кроком у розвитку освіти для жінок у ті часи.
Внесок А.С. Понятовського у створення жіночого училища
Андрій Степанович Понятовський, заслужений педагог та діяч освіти, відіграв важливу роль у створенні жіночого училища в Катеринославі. На відміну від спеціально збудованого приміщення, саме його будинок був обраний для розміщення цього навчального закладу.
Починаючи з 1829 року, А.С. Понятовський працював у Катеринославській духовній семінарії, де викладав математику, грецьку та німецьку мови. Він не тільки відрізнявся професіоналізмом у своїй діяльності, але й мав великий вплив на своїх учнів. Його уроки завжди проходили в спокійній та доброзичливій атмосфері, і він завжди підтримував інтереси своїх учнів на педагогічних радах.
У 1859 році, проявляючи небачений рівень самопожертви, Понятовський заповів свій власний двоповерховий будинок місту для створення жіночого училища. Згідно з його заповітом, будинок повинен був залишитися виключно для жіночого училища та не продаватися євреям. Крім того, він встановив умову, за якої училище мало виховувати безкоштовно десять дівчат із найбідніших сімей.
Проте, після його смерті в 1872 році, заповіт було оскаржено у суді, і майно мало перейти у власність Катеринослава. Однак завдяки судовому вироку, майно все-таки перейшло у власність Катеринославської гімназії.
Таким чином, благородний вчитель А.С. Понятовський своїм щедрим жертвоприношенням дав поштовх до заснування жіночого училища у Катеринославі, яке стало важливим освітнім закладом для дівчат. Його діяльність та самопожертва залишили слід у серцях мешканців міста.
Трансформація училища в жіночу гімназію та його подальша еволюція
Жіноче училище, відкрите у Катеринославі, поступово пристосовувалося до програми чоловічої гімназії, наближаючись до стандартів освіти. Основною рисою закладу був його всебічний характер.
Під час свого відкриття у 1865 році, училище налічувало 4 основні та 1 підготовчий класи. Поступово відкривалися наступні класи вищого рівня, щорічно. У 1867 році, із запровадженням 6-го класу, училище було повністю організоване відповідно до чинних стандартів. 24 травня 1870 року жіноче училище отримало статус жіночої гімназії з семикласним навчанням відповідно до нових правил. Але остаточний статус гімназії здобуло лише у 1872 році, коли додався 8-й додатковий клас навчання, заснований за кошти Катеринославського Губернського Земства. Протягом 1870-х років з розширенням приміщення гімназії було відкрито паралельні класи (ІІІ, IV, V, VI і VII). Випускниці гімназії отримували диплом домашньої наставниці або домашньої вчительки, що відзначало їхню готовність до праці у сфері освіти.
Маріїнська жіноча гімназія названа так на честь імператриці Марії Федорівни, дружини імператора Павла I. Проте, пізніше вона стала пов’язуватися з ім’ям імператриці Марії Олександрівни, дружини Олександра II.
У 1886-87 навчальному році в гімназії навчалося 458 учениць, які представляли різні верстви суспільства: діти дворян, чиновників, почесних громадян, купців, міщан і священнослужителів.
Заклад підтримував інтенсивні відносини з іншими провідними осередками середньої освіти в Катеринославі, зокрема з Катеринославською чоловічою класичною гімназією.
У 1911 році губернське дворянство запропонувало перетворити гімназію в елітний, чисто дворянський заклад. Ініціатором цього був князь Микола Петрович Урусов. Ця пропозиція знайшла своє практичне втілення, і гімназія змінила назву на “Маріїнська Дворянська жіноча гімназія”.
Впродовж Першої світової війни гімназія продовжувала функціонувати, проте, її доля хвилювала місцеві освічені кола. Запровадження гуртожитку для дворянських дітей стало однією із реформ гімназії.
Благодійність в історії Маріїнської жіночої гімназії
З моменту заснування, Маріїнська гімназія завжди користувалася значною фінансовою підтримкою від різних благодійників – представників еліти Катеринослава. Варто зауважити, що саме благодійні внески місцевого дворянства забезпечили заснування цього навчального закладу.
Найвагомішим проявом благодійності в історії гімназії стало дарування будинку А.С. Понятовським для її потреб. З часу створення гімназії і до 1887 року можна виділити два види благодійних дій: 1) одночасні пожертви; 2) адресні пожертви на різні потреби і стипендії для певної кількості учениць.
За період з 1859 по 1887 роки гімназія отримала значні одночасні пожертви, переважно на пристосування приміщення, зокрема від дворянства, губернського земства, “почесної піклувальниці” М. С. Кох, міста Катеринослава, колишньої “почесної піклувальниці” гімназії В. П. Котляревської, дійсного статського радника М. С. Риндовського та Г.П. Алексеєва.
Що стосується стипендій, вони надавалися найбільш здібним та менш забезпеченим ученицям. Вперше ця практика була започаткована засновником будинку А.С. Понятовським, який в своєму заповіті передбачив постійне безкоштовне навчання в училищі (гімназії) 10 “найбідніших дівиць, переважно з духовних родин”.
Протягом усього існування гімназії (до 1917 року) свої щорічні стипендії для здібних учениць встановлювали Катеринославське Губернське Земське Зібрання та Міська Дума.
У 1881 році, завдяки ініціативі О. Я. Риндовської, було створено благодійне товариство під назвою “Товариство допомоги нужденним ученицям Маріїнської жіночої гімназії”. Його метою була фінансова підтримка найбідніших учениць. Членами товариства були відомі жінки, серед яких були жінки впливових чиновників і культурних діячів міста.
Особливий внесок у розвиток гімназії зробили Єлизавета Адріанівна Грекова і Катерина Іванівна Мессарош, які були помічницями О.Я. Риндовської і видатними благодійницями. Грекова, дружина міського голови, і Мессарош, дружина генерал-лейтенанта, великою сумлінністю сприяли розвитку гімназії, надаючи значну фінансову допомогу на будівництво, стипендії та інші потреби.
Педагогічний процес у Маріїнській жіночій гімназії
Програма навчання в Маріїнській жіночій гімназії повністю відповідала стандартам для подібних закладів. Учениці отримували знання з російської мови, математики, географії, педагогіки, історії, а також вивчали іноземні мови, зокрема французьку та німецьку, музику та інші предмети. Гімназія пишалася своєю бібліотекою, яка складалася як з учнівської, так і фундаментальної частини. На початок 1905 року в основній бібліотеці було 4004 томи, а в учнівській – 1 772 книги.
Інформація про викладачів Маріїнської жіночої гімназії збереглася фрагментарно: деякі списки викладачів за окремі роки. Біографії деяких вчителів добре досліджені, проте більша частина викладачів залишається невідомою ані дослідникам, ані громадськості.
У 1905 році навчально-виховний персонал гімназії налічував 34 особи.
Великий вплив на розвиток гімназії мала педагогічна рада. Вона розробляла програми дисциплін, затверджувала каталоги для бібліотеки, а також визначала кількість класів у навчальному закладі.
Деякі викладачі гімназії
Іван Якович Акінфієв був видатним геоботаніком, флористом, педагогом та громадським діячем. Він очолював педагогічну раду Маріїнської жіночої гімназії понад 10 років. Протягом своєї кар’єри у гімназії, Акінфієв працював учителем природничої історії та хімії. Відомий також своїми фенологічними дослідженнями та монографіями про флору Катеринослава та губернії. Його “Повний гербарій Катеринославської флори” містив 1210 видів рослин. Акінфієв також вніс вагомий внесок у розвиток шкільної екскурсійної справи в Україні.
Микола Іванович Подосинников був викладачем природничої історії в Маріїнській жіночій гімназії, а також працював у інших навчальних закладах, таких як 1-а чоловіча класична гімназія, 1-ше Комерційне училище ім. Государя Імператора Миколи II та приватному Жіночому Комерційному училищі А.Г. Свида. Він також був співробітником Обласного музею ім. О. Поля, де очолював зоологічний відділ.
Михайло Гаврилович Шкамарда, викладав математику в Маріїнській гімназії та очолював Українську Губернську Раду після Лютневої революції, але не став видатним політичним діячем.
Володимир Степанович Боришкевич, інший викладач математики в Маріїнській гімназії, був членом Української соціал-демократичної партії і був арештований за участь у протесті проти гетьманського уряду. У в’язниці написав підручник з алгебри українською мовою, який потім був надрукований.
Марія Вацлавовна Гіклова була викладачкою гімнастики в Маріїнській гімназії, а її брат Ярослав Вацлавович Гікл працював викладачем гімнастики у 1-му Комерційному училищі. Вони, ймовірно, були запрошені з Чехії для викладання “сокольської гімнастики”.
Матеріально-технічна база та фінансове забезпечення гімназії
З самого початку свого існування, гімназія розташовувалась у великому будинку на ділянці, подарованій А.С. Понятовським. Ця ділянка знаходилась у центральній частині міста Катеринослава, на перехресті Троїцької площі та Троїцької вулиці. Місце, де знаходилась гімназія, завжди було жвавим, оскільки неподалік розміщувався Нижньо-Троїцький базар.
Точна дата зведення будинку А.С. Понятовського і ім’я архітектора залишаються невідомими через брак історичних джерел. Однак можна сказати, що будинок був архітектурною прикрасою Катеринослава, оскільки на той час в місті було дуже мало кам’яних будівель – всього близько півсотні.
Будинок Понятовського, ймовірно, збудований у 1830-1840-х роках. Він був двоповерховий, протяжний, з Г-подібним планом, і виконаний у стилі “пізнього ампіру”, який характеризується стриманістю в обробці фасадів та мінімальним архітектурним декором. Центральну частину головного фасаду будинку прикрашав великий трикутний фронтон, спрямований на Троїцьку церкву та площу.
У 1904 році будівлю гімназії реконструювали. Згідно зі звітом губернського земства за 1905 рік, гімназія знаходилась у власному двоповерховому будинку, який був перебудований та розширений у 1904 році. Будівля мала 13 просторих та світлих класних кімнат, широкий коридор з великими вікнами, що виходили на південь та схід, великий зал, фізичний кабінет, кімната для вчителів та кабінет директорки.
У 1905 році бюджет Маріїнської жіночої гімназії складався з різних джерел. Найбільшою статтею прибутку був збір плати за навчання. За цим річним звітом, у 1905 році на навчання однієї учениці в середньому витрачалося 59 рублів 74 копійки, і розмір річної плати за навчання варіювався від 50 до 70 рублів, залежно від класу.
Загалом, фінансовий стан гімназії був контрольований Піклувальною Радою, а витрати на навчання і утримання вчителів визначалися залежно від класу учениць та їхньої кількості.
Маріїнська жіноча гімназія – незаперечний каталізатор розвитку жіночої освіти та емансипації в добу, коли жінкам доводилося стикатися з численними обмеженнями та стереотипами. Її історія і вплив свідчать про величезний потенціал освіти у просуванні ролі жінок в суспільстві та їхній вплив на науковий прогрес та культурний розвиток. Випускниці Маріїнської гімназії перетворили свої знання на справжні досягнення у різних сферах життя, а освітні стандарти, які встановила гімназія, стали надбанням інших освітніх закладів.