Розвиток капіталістичної системи у Російській імперії зумовив ухвалення земської реформи у 1864 році, яка дозволила виборним органам місцевого самоврядування очолювати територіальні громади. На українських землях губернські управи підтримували місцеву ініціативу, господарство та культуру. Громадські діячі нашого міста миттєво відреагували на здобуття права очолювати виконавчий комітет, створивши Земський дім – резиденцію органу місцевого самоврядування Катеринослава. Він став однією з найвизначніших пам’яток архітектури міста на початку 20 століття. Далі на dnipro.one.
Історія створення та діяльність Земського дому Катеринослава
Історія створення Земського дому Катеринослава тісно пов’язана з будівництвом особняка Олександра Захаріна у середині 19 століття. Припускається, що авторство споруди належить архітектору Олександру Тону або його брату Андрію Тону.
Реорганізацію губернських установ з 1859 року почала очолювати особлива комісія за головування міністра внутрішніх справ Миколи Мілютіна. У 1864 році особняк почав слугувати резиденцією для офіційних заходів представників місцевої влади. Придбавши його у 1873 році, Катеринославське губернське земство остаточно закріпилося у ньому. У реконструйованому приміщенні були розміщені оновлені адміністративні відділи для засідань та зібрань.
Через активізацію діяльності місцевого самоврядування у 1898 році було ухвалено рішення про будівництво нового корпусу для розширення будівлі. Будівельні роботи розпочалися у наступному році за переможним проєктом “Ответ”, на які Катеринославська губернська управа виділила 66 тисяч карбованців. Згідно з офіційним звітом, станом на кінець 1902 року загальні витрати на втілення плану склали понад 100 тисяч карбованців. У результаті колишній особняк Захаріна був відреставрований, сформувавши архітектурну гармонію новостворених фасадів. Протягом 1904-1907 років здійснювалася реалізація 3 частини комплексу будівлі Катеринославської губернської земської управи.
Попри відсутність вірогідних даних, найбільш ймовірним виконавцем проєкту вважається харківський архітектор Олексій Бекетов. Стиль Вищого гірничого училища, Земського банку, будинку Управління Катерининської залізниці та інших робіт митця яскраво відобразився у будівлі катеринославської місцевої управи.
Після завершення будівництва Земський дім посів місце серед наймасштабніших архітектурних проєктів Катеринослава на початку 20 століття. Як резиденція місцевої еліти, до своїх професійних лав він прийняв Михайла Родзянку, Івана Абазу, Андрія Новака та інших голів ради. З 1925 року з приходом радянської влади будівля Катеринославської губернської земської управи стала слугувати штабом для різних військових підрозділів.
Після здобуття Україною незалежності занепалий Земський дім став лише нагадуванням про наслідки воєн та революцій 20 століття. Залишений напризволяще, він посів місце серед найбільш важливих нереконструйованих архітектурних пам’яток міста. Наприкінці 2010-х років було висунуто рішення про відновлення будівлі як жіночої єврейської школи.
Значення Земського дому Катеринослава у місцевому самоврядуванні
Земський дім Катеринослава відіграв важливу роль в архітектурному становленні міста. Протягом своєї історії він згуртовував відомих представників Катеринославського губернського управління, які координували життя населення. Попри передчасну втрату влади місцевого самоврядування над професійною резиденцією, будівля встигла здобути звання одного з найяскравіших символів нашого краю.
