Видатний майстер, відомий скульптор, член Спілки художників України та почесний громадянин міста Дніпро, все це про видатну постать – Володимира Небоженка. Усі роботи митця неоціненні та неперевершені, вони дивують кожного дніпрянина та гостей міста своєю вишуканістю та оригінальністю, які притаманні лише роботам Небоженка. Тож у цій статті пропонуємо вам розглянути, яких видатних людей він увіковічив у своїх скульптурах, його життєвий шлях й творчі досягнення. Далее на dnipro.one.
Біографія Володимира Небоженка

Володимир Павлович Небоженко народився 6 травня 1941 року в селищі Богданівка Васильківського району Дніпропетровської області. Його дитинство пройшло на хуторі Преображенка того ж району, а батьківську домівку в селі Покровське, Покровського району, Володимиру довелося залишити, тому це місце вважалося для скульптора справжнім домом, куди він завжди міг повернутися і набратися сил.
Безтурботне дитинство митця забрала війна, в його пам’яті залишилися картини горя й відчаю. Проте, з дитинства відчуваючи гіркий присмак нещадної війни, Володимир Павлович бачив красу в усьому навколо, відчував натхнення малювати й хотів присвятити цій справі все своє життя. У той важкий час він ще не підозрював, як складеться його доля і що його серце буде захоплене створенням скульптур.
Художню освіту здобув у 1959-1966 роках у Дніпровському державному художньому училищі ім. Є. В. Вучетича. Щоправда, вступити з першого разу йому не вдалося, але це аж ніяк не згасло бажання чоловіка вчитися. І він спробував наступного року, де удача вже посміхнулася наполегливому юнакові, але замість здійснення мрії стати художником він отримав іншу професію. У 1959 році закінчив ТУ-4 за спеціальністю тесляр-столяр. Потім навчався в Київському державному художньому інституті (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури) на скульптурному факультеті та, нарешті, в майстерні народного художника СРСР, професора Василя Бородая.
Роботи митця: кого він увічнив у своїх витворах?

Чи уявляли ви, що пам’ятник молодому Тарасу Шевченку, першому почесному громадянину міста Олександру Полю та великим воїнам 152-ї стрілецької дивізії створив один і той же скульптор? Напевно більшість із вас – ні. Тому саме час згадати життя і творчість відомого скульптора, роботи якого стали справжньою окрасою нашого міста. Адже неможливо уявити сучасний Дніпро без пам’ятників, меморіальних дощок і знаків цього талановитого митця.

Мистецькі досягнення Володимира Небоженка визнані містом, областю, державою. Нагороджений багатьма відзнаками та нагородами. У 1989 році отримав звання “Заслужений художник України”, а у 2000 році — почесне звання “Народний художник України”. Його ім’я добре відоме в Україні та діаспорі. Роботи скульптора В. П. Небоженка можна знайти: у Національному музеї Тараса Шевченка, Міністерстві культури України, Дирекції виставок Національної спілки художників України, Дніпровському художньому музеї та Дніпровському національному історичному музеї імені Д. Яворницького, у приватних колекціях в Україні та за кордоном.
У його майстерні можна побачити проєкти пам’ятників: Івану Синельникову, першому губернатору Катеринославщини, Івану Гваю – нашому земляку, винахіднику легендарної установки залпового вогню “Катюша”, Станіславу Конюхову – генеральному конструктору КБ “Південне”, професору Володимиру Моссаковському та диригенту Миколі Шпаку. Володимир Небоженко увічнив не лише героїв Другої світової війни, відомих письменників, а й своїх земляків: простих хліборобів, серед яких він ріс, металургів, учених, жіночі образи, які можна побачити на полицях його майстерні.
Також Володимир Небоженко вже кілька років поспіль створює свою виставку просто неба в Дніпрі, тематичну експозицію, яку зазвичай можна було побачити за будь-якої погоди: і навесні, і восени, і в літню спеку, і в морозний сніжний день.
Він є автором п’яти пам’ятників у нашому регіоні: молодому Тарасу Шевченку, “степовому Колумбу” Олександру Полю, льотчику Валерію Чкалову, лікарю Миколі Семашку та, як уже зазначалося, воїнам 152-ї стрілецької дивізії, які визволяли місто від фашистських загарбників.

Також Володимир є автором меморіальної стели розстріляним дніпрянам на території школи № 9. Серед монументальних творів автора чимало меморіальних дощок відомим землякам: художнику Семену Духовенку та архітектору Олександру Красносельському, письменникам Олесю Гончару та Михайлу Селезньову, лікарці Інні Крижановській та генерал-лейтенанту Віктору Баранову, скрипалю Гаррі Логвіну та скульптору Костянтину Чеканьову. А ще є дошка відомому подвижнику і театральному художнику Лесю Курбасу, яка встановлена у Відні, столиці Австрії.
Отже, перелічити всі скульптурні роботи Володимира Небоженка просто неможливо, їхня кількість неймовірно велика, щобільше, усі вони неперевершені та захопливі. Важливо також відзначити, що для них характерна портретна схожість образу, яка досягається високим професіоналізмом і прагненням увічнити людину з великої літери.
Міцний зв’язок Володимира з містом Дніпро

Володимир Павлович охоче погоджується на творчі зустрічі з людьми в різних закладах культури нашого міста, а також радо приймає відвідувачів у своїй майстерні. У розповідях про свою роботу особливо тепло відгукується про Монумент на честь загиблих героїв 152-ї стрілецької дивізії, що височіє над Дніпром на Заводській набережній – житловий масив “Червоний Камінь”.
Він наголошує, що, напевно, вклав у цей пам’ятник найбільше душі та серця. Робота над ним тривала довгих сім років і, як зізнається сам Володимир, в одному з образів він завжди уявляв свого батька. Здалеку видно три виразні постаті бійців, які у своїй, мабуть, останній, атаці ніби підіймаються з води, що кипить вогнем.
Серед нагород Володимира – пам’ятна медаль “За заслуги перед містом”.
У 2011 році Володимиру Небоженку надано звання “Почесного громадянина міста Дніпро”. Але найголовніше, чимало мешканців дякують Володимиру Павловичу за ту красу, яку подарував містянам та гостям нашого міста.
Отже, в результаті цієї статті ми дізналися про життя нашого знаменитого землянина, який зробив великий внесок у розвиток міста Дніпро своїми незабутніми скульптурами.
