Наше місто є одним із найбільш студентських регіонів в Україні. У цій статті на dnipro.one ми розповімо, як з’явилися перші навчальні заклади в нашому місті.
Поява першої гімназії
На початку ХIХ століття було кілька спроб створити гімназію та університет. Варто згадати про плани місцевої влади створити університет з академією музики або консерваторією, яким не вдалося здійснитися, тому питання про освіту стояло гостро.
У 1805 році в Катеринославі створили першу чоловічу гімназію. Перша будівля навчального закладу знаходилася на перехресті сучасної вул. Воскресенської (тоді називалася Проточною) та Князя Володимира (Дворянської). Її відкриття святкували ще довго. Вона мала 4 класи навчання та позитивно вплинула на розвиток освіти в нашому регіоні.
Навчальний процес підпорядковувався імперським нормам на той час. У програмі навчання наголошували на класичній літературі та мовах. Варто зазначити, що учні мали високий рівень навантаження.
Гімназія виховала багато відомих діячів того часу. Наприклад, в 1811 році закінчив навчання Яким Ковалевський. Через 20 років він і став директором навчального закладу (після Дмитра Мізка). У 1833 році гімназію закінчив син першого директора Микола Мізко, він був журналістом, відомим письменником, істориком літератури, критиком.
Гімназію відвідували губернатори різних губерній і вони залишилися задоволеними від візиту до навчального закладу.
Гімназія була доступна лише багатим сім’ям, малозабезпеченим було неможливо в ній вчитися. Спочатку катеринославський навчальний заклад випускало близько 12-15 осіб, але потім ця цифра зросла в рази.
І у 1883 році чоловіча гімназія встановила рекорд, випустивши вже 511 чоловік. Якщо в перші роки навчання складалося з 4 класів, то згодом через нові статути – через час стало 7, а в 1871 учні навчалися вже 9 років.
Також варто зазначити, що у середині 1850-х років, у будівлі навчального закладу були колекції з першого катеринославського музею, у ньому зберігалося безліч історичних та цікавих артефактів. А після від’їзду Андрія Фабра з Катеринослава, музей перенесли в гімназію, там він був повністю до заснування всіма нам відомого Історичного музею ім. Дмитра Яворницького.
Труднощі появи жіночої гімназії
У 1859 році вперше з’являються ініціативи про створення Маріїнської жіночої гімназії, тому що дівчата не хотіли нудьгувати за домашніми справами і теж хотіли здобувати освіту нарівні з чоловіками. Для того, щоб реалізувати цю витівку, будівлю під навчальний заклад передали під вигаданою умовою, що там нібито навчатимуться 10 найбідніших дівчат. Приміщення передали, зробили ремонт, а відкрився заклад лише 1865 року. Було 4 класи та один підготовчий, у кожному по 64 учениці.
Надалі гімназія розширювалася, згодом ставало все більше учениць, а до кінця 1880-х їхня кількість досягла 458 осіб.
Кінець XIX століття – початку XX століття: поява нових училищ та розширення гімназій
На початку XX століття у Маріїнській гімназії реконструюється та створюються нові корпуси. 1911 року для жіночої гімназії створюють гуртожиток. І в той же час у неї з’являється конкурент – приватна жіноча гімназія Тиблень, на місці сучасної школи №21. У навчальному закладі був сильний педагогічний склад, дівчат навчали як звичайним знанням, так і етиці, танцям. Через якийсь час Надія Миколаївна Тиблень не змогла керувати установою та її передали до міської власності.
З’являються нові школи та училища. У 1888 році організовується чоловіча середня школа №1 на вул. Старокозацькій (раніше Комсомольська). У 1896 році на місці сучасної школи №36 створюють Олександрівське двокласне училище. У навчальному закладі навчалися 6 років, робітники Брянського заводу та їхні діти. З дерев’яної будівлі згодом перетворилася на цегляну одноповерхову будівлю, а потім уже з’явився і другий поверх.
У 1903 році з’являється церковно-парафіяльна школа на сучасній вулиці Башкирській. У 1905 році в цьому будинку недовго знаходилося волосне управління села Єлизавета-Кам’янки. Але потім приміщення знову віддається школі.
Повертаючись до теми гімназій, 1911 року створюється нова чоловіча гімназія (на той час називалася “2-я класична чоловіча гімназія”) на перехресті сучасних вулиць Громова та проспекту Пушкіна.
Зміни з приходом Радянської влади
Ще до початку революції, 1917 року, будується нова будівля біля залізничного вокзалу, яка чудово вписується в архітектуру міста. До приміщення переїжджає середня школа №1, з вул. Старокозацькій (раніше Комсомольська).
На жаль, після революції найстаріша чоловіча гімназія більше не існувала, припинивши більш ніж 100-річну історію.
Друга чоловіча класична гімназія теж припинила свою діяльність, проіснувавши до середини 20-х. У числах її вихованців було чимало відомих вчених, інженерів, медиків та педагогів. Після 1925-х року гімназію реформували в трудову школу №34, а ще через деякий час в школу №12.
Жіночу гімназію, якою раніше керувала Тиблень, а потім була у власності міста, вирішують віддати під будинок робітників підлітків. У 1936 році створюють на її місці школу №38.
Щодо Маріїнської гімназії, то тепер у ній могли навчатися не лише дівчата, а й хлопці.
Післявоєнний період та сучасність
У Олександрівському двокласному училищі 4 роки тимчасово розміщувалася жіноча гімназія, у період з 1946 по 1950 рік. Через 11 років 1961 року відкривається перша в нашому регіоні школа з виробничим навчанням для учнів 9-10 класів. З 1965 року навчальний заклад перетворюється на стандартну школу, з’являються класи з поглибленим вивченням хімії, математики та фізики.
У 1954 році будівля колишньої школи №38, яка була тимчасовим шпиталем, стає вже школою №21.
У 1993 році середня освітня школа №1 однією з перших у місті переходить українською мовою.
У 2003 році школа №12 стає гімназією.
Сподіваємось, що у сфері освіти проводитимуться реформи, які допоможуть йому впевнено розвиватися з урахуванням сучасних технологій.