Наше місто з давнини відоме своїми промисловими підприємствами. Яке підприємство було найперше – розповімо у нашому матеріалі на dnipro.one.
Історія
Суконна фабрика є найпершим промисловим підприємством Катеринослава. Її заснували у 1793 році, і проіснувала вона до 1837 року.
Ініціатором будівництва був князь Григорій Потьомкін. Він вважав, що текстильні підприємства у цій місцевості будуть економічно вигідними та успішними. Потьомкін надсилав прохання про створення фабрики навіть Катерині II.
Незважаючи на свій ентузіазм і величезне бажання, Потьомкін так і не зміг реалізувати цю мету, тому що в 1791 році він помер. Але місце, обсяг та параметри виконуваних робіт визначити до його смерті встигли.
Його справа продовжувала розвиватися, її під свій контроль взяла Катерина ІІ. У планах імператриці вказувалося, що у місті мали розташуватися 8 фабрик.
З восьми змогли побудувати лише дві: суконну та панчішну. Їх відкриття відбулося в 1793 році. Спочатку на них виготовляли тонкі сукна, а вже надалі стали займатися виробництвом каразея, каламенки та солдатських сукон. Обидві заводи створювалися з акцентом на армію. Обсяги виконуваних робіт визначалися замовленнями від адміралтейства та військового відомства. Панчохи реалізовували свої товари також і на вільному ринку.
Панчішну фабрику створили завдяки “переселенню” робітників із Купавни, спочатку приміщення фабрики знаходиться у Нових Кайдаках, у палаці, в якому Катерина II була під час візиту до нашого міста.
Паралельно 1794 року створюється нове підприємство “Фабрична слобідка”. Як і панчішна фабрика, вона теж є “переселеною”, але з іншого населеного пункту – Дубровни, і складалася з бідних селян, у яких переселення викликало хвилю обурення, бо частина будівель ще не були до ладу готові для їхнього розміщення.
На початку ХІХ століття загальна кількість працівників на фабриці та населення Катеринослава була майже рівною.
Для селян умови роботи були дуже виснажливими, робочий день становив близько 15 годин. Причому навіть звичайні працівники оплату за свою працю отримували невчасно.
Кількість людей на фабриці щороку динамічно зростала. Селяни становили 67% усіх працівників.
Після 1830-х років настала економічна криза, становище працівників ставало дедалі гіршим, фабрику пограбували. В 1835 році приймається рішення про закриття Суконної фабрики.
Найкращих працівників перевезли до Підмосков’я, а кріпаків розподілили на державні підприємства.
ХХ століття – сучасність
До наших часів лише один корпус уцілів з усіх фабрик. Він знаходиться на проспекті Яворницького 106 та є справжньою пам’яткою архітектури нашого міста.
За часів СРСР у будівлі розміщувався хлібзавод. На початку ХХІ століття приміщення переходить у власність приватних осіб, але занепадає і потребує серйозного капітального ремонту. У 2020 році його відреставрували. Після реставрації будівля виглядає чудово, радуючи своїми темно-жовтими відтінками та колонами білого кольору. Жителі Дніпра радіють тому, що міська влада через багато років звернула увагу на цю проблему і вирішила привести до ладу колишню суконну фабрику.