В усі часи найбільший попит мали солодощі: шоколад, тістечка, торти та інша спокуслива продукція. Без солодкого подарунку незручно прийти у гості до родини, де є діти або на побачення з дівчиною. У такому великому губернському центрі, як Катеринослав, солодкі крамниці теж були у значній кількості. Найчастіше навідувалися містяни до кондитерської Руппанера. А за радянських часів кілометрові черги вишиковувалися до крамниці “Синій птах”, котра за примхою долі розташувалася неподалік від солодкої мрії дореволюційних часів. Далі на dnipro.one.
Чим приваблювала кондитерська Руппанера?
Ця крамниця відкрилася на початку 20 століття і проіснувала аж до 1917 року. Всі катеринославці знали це місце – будинок Шишмана на розі Катерининського проспекту (сучасний проспект Яворницького) та вулиці Московської (Володимира Мономаха). Це був прибутковий будинок, а не власність господаря крамниці, на 2 поверсі розташовувалися фінансові установи, а на 1 поверсі – магазини. Серед них – і кондитерська Руппанера. Зведена у 1905 році споруда збереглася до 21 століття, привертає увагу незвичайною архітектурою.
Цікаво, що цій крамничці навіть вірші присвячували. Відомий поет початку 20 століття Михайло Голодний у поемі про дитинство чимало рядків приділив цьому солодкому острівцю Катеринослава. Покупців приваблювали помірні ціни та великий вибір солодощів. І, звісно ж, висока якість, про що ретельно дбали шановані торговці міста.
Скромна, але дієва реклама
Навіть у 19 столітті купці розуміли, що без реклами товару не буде гарних продажів. Тому не скупилися на оголошення та афіші. Кондитерська Руппанера цим аспектом не дуже переймалася. Власникам вистачало скромного повідомлення у місцевій газеті, в якому пропонували шоколад, печиво та цукерки. Це говорить про те, що в додатковій рекламі потреби не було, торгівля йшла добре. Ще один характерний показник – два номери телефону в оголошенні. У 1912 році навіть один номер могли собі дозволити далеко не всі крамниці, а тут одразу два. Якщо врахувати, що у 1913 році у Катеринославі нараховувалося лише 2 177 телефонних номерів, стає зрозумілим, що справи у Руппанера йшли чудово.
Доля відомого будинку
Що сталося з власником кондитерської, історія замовчує. А от будинок після революції 1917 року передали під міський комсомольський клуб імені Карла Лібкнехта. Потім його змінили представництва газет “Правда”, “Біднота”, “Известия ЦВК”, “Труд”, “Известия ВУЦВК”. У 1930-х роках приміщення реконструювали під ресторан “Спартак”, котрий наприкінці 1940 років змінив назву на “Дніпро”.
У 1950 роках приміщення віддали міській центральній бібліотеці, хоча планування кімнат було незручним для такого закладу. Лише у 2007 році споруду реконструювали, на що знадобилося 4 роки. У вересні 2011 року в будинку, де розташовувалася найкраща кондитерська міста, розмістили торговий центр “Library”. Фактично повернулися крамниці, як це було на початку 20 століття, але кондитерській серед них місця не знайшлося.
Легендарний “Синій птах”
Цей магазин добре знали не лише мешканці Дніпропетровська. За смачними солодощами сюди приїздили мешканці інших міст і селищ області. Збудувати його вирішили у 1976 році, невдовзі після святкування 200-річного ювілею міста. Тривалий час більшість дніпрян вважала, що крамниця солодощів набагато старша, ще довоєнного зразка. Але публікації свідчать про інше. В газеті “Дніпро вечірній” у 1977 році писали, що відкрився найбільший у місті спеціалізований кондитерський магазин. Під нього відвели весь перший поверх сформованої в дусі конструктивізму будівлі на проспекті Карла Маркса (сучасному проспекті Яворницького). Плутанина вийшла через те, що сам будинок був зведений у 1920 роки 20 століття. А неподалік колись розміщувалася кондитерська Руппанера, з якою, напевно, асоціювалася нова крамниця.
Незвичайне оформлення та широкий асортимент
Назву обрали невипадково. У ті часи була дуже популярною казка Метерлінка “Синій птах”. У ній розповідалося, як брат і сестра мандрували світом у пошуках синього птаха щастя. Ну і з натяком, що царина солодощів для дітей – чи не найбільше щастя. Приваблювала крамниця неординарним оформленням, який відображав бренд: стеля з алюмінієвого профілю, схожа на розмах крил, підлога з мармурової крихти, формений одяг продавців. Для радянських магазинів це було незвично й захоплююче. Навіть цінники та обгортковий папір були із зображенням синього птаха.
Зачаровували й вікна, де комбінувалося скло “метелиця” з кольоровими вітражами та емблемою синього птаха. Це була ідея місцевого художника Лободи. А проєкт крамниці розробляли архітектори Гіпроторгу під керівництвом талановитої спеціалістки Ельвіни Давидової. У цьому фірмовому магазині пропонували понад 100 видів товарів: цукерки, печиво, торти, тістечка. При крамниці діяло кондитерське виробництво, що давало можливість виготовляти за добу по 500-600 кілограмів різних товарів з асортименту.
Завершення кар’єри “Синього птаха”
Цей магазин називали солодким символом Дніпропетровська, навіть у складні 1990 роки знайшлися кошти на його ремонт. Трохи змінили антураж: фасад фанерували рожевим мармуром, вивіску зробили неонову, подбали про гарні прилавки та величезні дзеркала. Там стали пропонувати продукцію Дніпропетровської кондитерської фабрики, на яку зберігався непоганий попит.
Але на початку 2005 року місцеві газети повідомили, що крамниця закривається, бо приміщення приватизували, нові власники договір продовжувати не хочуть. Містяни дуже обурювалися, бо не уявляли собі Дніпра без багаторічного солодкого символу. Але вдіяти нічого не могли. На місці “Синього птаха” з’явився спочатку бутик жіночої косметики, згодом – винний бутик.Так непомітно дніпряни втратили й знакову пам’ятку, і популярний бренд, який міг би стати не лише “родзинкою” міста, а й привабливим об’єктом туризму.
Солодке життя від кондитерських “Білосніжка” і “Фантазія”
Це менш популярні, але досить помітні кондитерські крамниці Дніпра, які працювали за радянських часів. “Білосніжку і 7 гномів” відкрили у 1985 році на вулиці Гоголя, магазин швидко став популярним серед дітей та дорослих. Покупцям пропонували понад 40 найменувань кондитерських виробів: морозиво, молочні коктейлі, тістечка, торти, різноманітні соки. Про нову крамницю писали в газеті “Зоря”, що оформлення привертає увагу оригінальністю.
Малюнки на стінах за мотивами відомої казки зробили умільці мистецького цеху ремгрупи обласного управління громадського харчування. Вітрини розписували спеціалісти з “Дніпроторгреклами”. Приваблював інтер’єр із дерева, алюмінію, пластика, стильні декоративні бра. Але й цей магазин не утримався у складні 1990 роки. Після реконструкції там відкрили ресторан “Porto Maltese”.
А от “Фантазії” пощастило більше. Можливо, зіграло роль місце розташування, на яке не претендували інші компанії. У 1985 році кондитерську відкрили на житловому масиві “Перемога-6”. Цікаво, що спочатку планували пивний бар, потім зробили вибір на користь солодощів для дітей. Газета “Дніпро вечірній” писала про гарне оформлення, ажурні стільці, витончені столики та оригінальні конструкції з дерева та дзеркал. Кондитерська продовжувала приймати замовлення і у 2020 роки 21 століття, дніпряни називають кафе своєрідним брендом житлового масиву “Перемога”.
У 21 столітті у Дніпрі відкрилося чимало різноманітних кондитерських від нових брендів, які теж мають попит. Є й мережа магазинів “Синій птах”, котрі пропонують смачні солодощі. Але це – новий торговий об’єкт з іншою історією, який не має відношення до славнозвісного бренду 20 століття. Котрий все ж таки варто було б зберегти.
Джерела:
- https://vesti.dp.ua/neobychnaya-istoriya-impozantnogo-doma-v-dnepre-foto/
- https://gorod.dp.ua/history/article_ru.php?article=239
- https://nashemisto.dp.ua/ru/2019/01/19/istorija-simvolov-torgovli-v-dnepre-magazin-konditerskaja-belosnezhka/
- https://region.dp.ua/nostalhyia-dnepriane-vspomynaiut-kakym-byl-mahazyn-syniaia-ptytsa-vo-vremena-sssr-foto/