Першою спеціалізованою організацією Східної України вважається Катеринославське товариство «Просвіта». Створена у 1905 році, на чолі з Сергієм Липківським та Василем Бідновим, вона активізувала громадське життя передової інтелігенції, робітників та селян. Маючи філії у Перещепиному, Гупалівці, Діївці та Мануйлівці, громада сприяла традиційному відродженню у Східній та Центральній Україні. Об’єднавши небайдужих до подальшої долі прав українців та їхньої культурної автономії, вона поширила та розвинула місцевий просвітницький рух. Товариство зробило вагомий внесок у формування та збереження історичних традицій нашого народу. Далі на dnipro.one.
Основні етапи становлення та розвитку Катеринославського товариства «Просвіта»
Передумовою для створення Катеринославського товариства «Просвіта» була Перша російська революція. Відтоді до його складу входило багато яскравих постатей, серед яких Дмитро Дорошенко, Наталія Дорошенко, Дмитро Яворницький, Сергій Липківський, Микола Биков, Іван Труба, Микола Богуславський, Лідія Сохачевська та інші. Діяльність громади була спрямована на збирання та поширення історичних, етнологічних та фольклорних матеріалів. Для репрезентації світової та української художньої літератури вона створила бібліотеку, відкрила читальню імені Т. Шевченка та видавала часописи «Добра порада» й «Дніпровські хвилі». Окрім літературної та бібліотечної секції, діяли також драматична та вокально-музична, які організовували тематичні вечори, концерти, вистави та дитячі ранки. До моменту ліквідації виставковою комісією, драматичний відділ підготував 48 вечірніх вистав для старшого і 5 денних вистав для молодшого покоління. У 1910 році товариство стикнулось з кризою через фінансові труднощі та байдужість населення, яку вдалось подолати лише шляхом обрання нової голови Марії Хрінникової та нового секретаря Дмитра Дорошенка. За розвитку видавничої справи було видано збірник Бориса Грінченка «Чудова дівчина», друге видання брошури Дмитра Яворницького та портрет Тараса Шевченка. Під час Першої світової війни, благодійна діяльність організації набула особливого значення. Фронтовики та їхні діти отримали допомогу у вигляді безкоштовного громадського харчування, концертів та різдвяних ялинок на свята. Через посилення цензури видавнича справа призупинилась, а більше сотні назв книжок було вилучено. Декілька років каторжних робіт було призначено Іллі Вирві, Івану Романченку та Дмитру Лисиченку. Трифона Татарина Томильченка та Петра Слинька затримали та вислали в Іркутську губернію. Коржа, Гладченка, Щукіна та Бабенка було розстріляно. Під час української революції у 1917 році товариство знову активізувалось, але у 1920-х остаточно припинило своє існування.
Внесок Катеринославського товариства «Просвіта» в освітній розвиток населення
Попри протистояння царського уряду, Катеринославське товариство «Просвіта» відіграло важливу роль у розвитку та становленні культури України. Серед провідних діячів організації, які підтримували з нею зв’язок, можна виділити Олену Пчілку, Михайла Коцюбинського, Сергія Єфремова, Миколу Лисенка та інших. Саме через кооперацію з філіями товариства з різних регіонів загальну ідею учасників вдалось реалізувати вдало. Заборони української мови та заперечення української ідентичності не завадили йому об’єднати народ та залишити вагому спадщину. Численні репресії та обмеження загартували дух учасників руху, дозволивши їм закласти підґрунтя для розквіту нації. Завдяки цьому культурні традиції нашої країни здобули шанс на збереження, пам’ять та вшанування.
