Катеринослав (Дніпро) в минулому вважався прогресивним містом, де найшвидше розвивалися технології. Місто називали “Новим Чикаго”, бо там вирувало життя. Історичні джерела повідомляють, що на початку XX століття в місті було понад 30 різноманітних банків і їх установ. Для них відводили найкрасивіші будівлі в центрі міста, але багато й брали приміщень в оренду. Далі на dnipro.one.
Банки Дніпра
У 1910 році в Катеринославі працювало 20 різних банків та кредитних товариств. Сюди належали ломбард, громадський, товариства взаємного кредиту, позичково-ощадні товариства, Біржа, банкірський будинок І. Є. Кофмана. Банкіри в місті вважалися досить впливовими людьми, вони навіть входили до Міської думи, активно брали участь у громадському житті міста.
Перший банк у місті запрацював 160 років тому у 1863 році. Газети сповістили містян про початок роботи установи. Банк розташували на центральному проспекті. Він мав 50 тисяч рублів капіталу.
В другій половині XIX століття в Катеринославі функціонували загальноімперські банки — Дворянський земельний банк, Державний банк та Селянський поземельний банк. Також працювали Міський громадський банк, Азовсько-Донський банк та Санкт-Петербурзький міжнародний комерційний банк. Саме завдяки їм було пересування капіталу країни, відбувалось кредитування, поширювали акції, виплачували дивіденди.
Санкт-Петербурзький міжнародний комерційний банк
Цікаві історичні моменти були в зміцненні позицій Санкт-Петербурзького міжнародного комерційного банку в регіоні, яке почалося в кінці 1890-х років, коли його просування почалося в південні регіони. Лише в 1899-1900 роках відкрили Катеринославське відділення. Перехід на південь ускладнило й те, що банк запровадив його пізніше Азово-Донського банку, який вже закріпився в основних комерційних центрах регіону. Інтереси цих банків були в одних тих самих областях, тому Петербурзький банк потрапив у не дуже вигідне положення.
Його головним призначенням було кредитування металургійних підприємств та торгівля металом. Довгий період банк не мав постійної будівлі й переїжджав з місця на місце. Оренда була досить дорога, тому прийняли рішення про будівництво власного приміщення. У 1990 році викупили ділянку з будинком Брагінських на розі сучасного проспекту Дмитра Яворницького та вулиці Воскресенської.
У 1912 році банк мав вже власну будівлю, виконану в стилі новаторського класицизму, з колонами й картушами. На третьому поверсі розташували квартиру директора, заступника та головного бухгалтера. Поверхи з`єднували парадні сходи. Для отримання додаткових коштів, банк здавав в оренду 4 приміщення на першому поверсі.
Також на темп просування впливала й економічна криза 1901-1902 років, яка підірвала фінансовий ринок регіону. У 1905 році банк мав лише 3 відділення: Бахмутське, Олександрівське та Катеринославське. Непроста ситуація примусила банк вигадати нові стратегії просування. Йому довелося скоротити витрати, заснувавши не відділення, а агентства. Також банк відкрив для себе селища, які розташувалися біля вузлових станцій.
В 1940-х роках географія філій банку була дивною. Були відділення в Катеринославі, Лозовій, Синельникове, Луганську, Юзівці. В регіоні також функціонувало Петербурзьке страхове товариство.
Історія грошей
Катеринославське відділення Санкт-Петербурзького міжнародного комерційного банку, як основного банку міста не пропрацювало “щасливо й довго”. Після подій 1917 року засновник припинив своє існування, а Катеринославське відділення було націоналізовано. Навіть сейфи підірвали, щоб знайти золото, але, звісно, його там не було. Спалили навіть цінні папери, дорогі меблі й фінансові документи. Якщо говорити саме про цей банк, то під час воєнних дій, що проходили на вулиці будівля була частково зруйнована й потребувала реконструкції. Відновлювати все почали, коли прийшла вже радянська влада.
Доки йшла реконструкція основного банку до 1923 року відбулося єдине пограбування за всю його історію. 9 липня якісь чоловіки зайшли в будівлю та “попрохали” віддати всю готівку. Поки касири готували гроші, зловмисники попрямували до кас, а деякі працівники банку виказали супротив й внаслідок цього загинув охоронець та заступник керівника банку. Врешті злочинці награбували 3 трильйони рублів із сейфа банку та 500 мільярдів рублів з кас Церобкоопу (якщо перевести все на сучасні гроші, то це склало 1 304 348 доларів 1 217 391 долар). Злочинців так і не знайшли.
В середині 20 років XX століття почали масово закриватися комерційні банки в Дніпрі. Держбанк залишився не тільки головним, а і єдиним в усій країні. З 1991 року в будівлі колишнього банку розташовується обласне відділення Національного банку України. На початку XX століття поруч з входом зазначили повну назву банку, “Державний банк” — радянські часи, а з 2006 року гордо зазначили — “Національний банк України”.
За період історичних процесів розвитку й формування банків, головний банк регіону зміг пережити різне — махінації, злочинців, переїзди, руйнацію, зміну власників, валюти, назви установи, але не змінилася велич самої будівлі головної банківської установи міста Дніпро.