Наприкінці ХІХ століття у нашому місті виникла потреба у розвитку ринку капіталу регіону за допомогою оновленої стратегії просування. У зв’язку з цим 16 листопада 1872 року було відкрито Катеринославський міський банк. Кредитна установа була спрямована на управління операціями з позиками та депозитами в обліках векселів. Маючи перевагу у праві на майнове забезпечення кредитів за різною тривалістю, усучаснена банківська система нового закладу продемонструвала професійні прогалини, які призвели до кризи. Далі на dnipro.one.
Історія заснування та розвиток банку
Згідно із заповітом колишнього голови міста Прокопія Белявського, проєктування Катеринославського міського громадського банку планувалось з 1860-х років. Він інвестував 25 тисяч карбованців на вічне збереження з використанням відсотків на благодійність. Кредитна установа офіційно розпочала своє існування у 1872 році зі стартовим капіталом у 10 тисяч карбованців. Через 3 роки її дохід склав майже 40 тисяч карбованців. Проте вже наприкінці 1875 року перша ревізія банку на чолі з членом управи В. Стадіоном та міським головою Д. Мінаковим засвідчила про загрозу банкрутства. Зловживання службовим становищем керівництва призвело до збитків у 400 тисяч карбованців. Серед них отримав позику без забезпечення касир установи на суму у понад 23 тисячі карбованців, а його директор Ломаковський – у понад 14 тисяч карбованців. Недобросовісне виконання обов’язків посадовцями масово поширювалось й на інші фінансові установи. У Держбанку також були виявлені випадки викрадень золота, дорогоцінностей та цінних паперів. Це призвело до прийняття у 1883 році Закону про відповідальність, відповідно до якого непотизм та суміщення різних за категорією посад карались кримінальним переслідуванням. Протягом наступних років операційні та адміністративні процеси Катеринославського міського громадського банку перебували на стадії реформування. Незважаючи на кризове становище, за рішенням міської думи він продовжив своє існування на чолі з новим директором – В. Стадіоном. До 1885 року він відшкодував усі збитки, збільшивши свій капітал до 80 тисяч карбованців, а вклади до 760 тисяч карбованців. Протягом 1890-х років банк демонстрував стабільність без інцидентів за статусом єдиного на той час міського підприємства. На початку ХХ століття персоналом закладу керували А. Котлов, С. Бабкін та Н. Вебер, чисельність якого перевищила 10 осіб лише наприкінці 1900-х років. Згідно з рішенням міської думи, публічна бібліотека мала бути передана у власність Міському банку, але проєкт не реалізувався через початок війни. Через декілька років активи кредитної установи налічували понад 2 мільйони карбованців, але вже у 1919 році він остаточно припинив працювати. У 1925 році на його місці заснували художньо-педагогічний технікум, який згодом здобув назву Дніпропетровського фахового мистецько-художнього коледжу.
Вплив банку на економічне становище у регіоні
Попри досвід фінансового занепаду, Катеринославський міський громадський банк довів свій позитивний соціально-економічний вплив на регіон. Банківська система у місті почала стрімко розвиватися завдяки закладу, що фінансував інфраструктурні проєкти та врегульовував кризи у місті, які він подолав й у внутрішньому середовищі. Налагодження роботи кредитної установи дозволило збільшити обсяги виробництва та залучати нові інвестиції в економіку міста завдяки попиту на його грошові послуги. Короткотривале існування банку зрештою не завадило йому посприяти піднесенню міста у тодішніх умовах.
