У Дніпрі з’явилось перше підприємство-переселенець – воно із Краматорська, що на Донеччині. Цех вже відпустив більше 10 тонн продукції, і зупинятися на цьому не буде. Краматорський завод спеціального кріплення після вторгнення російської федерації в Україну переїхав до нашого міста і продовжив роботу тут. В самому Краматорську будівля заводу пошкоджена обстрілами, а частина цеху зруйнована. Тож керівництво прийняло рішення переїхати до Дніпра, де вони зможуть продовжувати виробництво. Половина працівників вже почали працювати, а інші – поки тільки дистанційно. Далі на dnipro.one.
Із середини травня Краматорський цех виготовляє продукцію на новому місці. Заводу вдалося перевезти частину обладнання та п’ятнадцятьох працівників із їх сім’ями. Разом із дружиною та трьома доньками, переїхав до Дніпра й Олександр, токар цеху. Як він розповів, після переїзду і його родина, і він сам перебуває в безпеці. Тому, як він вважає, Олександр продовжує працювати, тим самим економіка країни буде лише зростати, бо вона не повинна стояти.
Які зараз темпи виробництва товарів?
Краматорський завод спеціального укріплення розташувався в одному з Дніпровських цехів. Працюють усі тут без зупину, щоб надолужити згаяний час через війну. До Дніпра переїхали тільки один цех із трьох та половина колективу. Однак, за час робочих днів заводу на новому місці, вдалося випустити понад 10 тонн продукції. Це одна десята місячного обсягу, каже директор підприємства. Він розповів, що це був дуже складний шаг до переїзду із Краматорська, тому що увесь колектив хотів залишитись вдома та сподівалися до кінця на краще, але події відбулися так, що люди переїхали до нового міста. Цех своїми силами шукали виробничі площадки та домівку для працівників.
Що виготовляється в цеху?
Завод виробляє унікальне кріплення – це болти, гайки, шпильки зі спеціальної сталі, що витримують високу температуру та сильні навантаження. Замовників ще до початку війни було чимало, зокрема – серед основних – підприємство у Маріуполі. У довоєнні часи Краматорський завод, якому вже 8 років, виготовляв 100 тонн товарної продукції в місяць. Він постійно розширював свій асортимент та ринок збуту. Також, в планах було відкриття нового, четвертого цеху. Зараз, робота триває, однак не на повну міць. І стратегія розвитку теж змінилась.
Головний технолог заводу, Андрій Сезоненко розповів, що продукцією їх заводу зацікавлені не тільки усі області нашої країни, а ще й деякі інші країни. Тобто, у довоєнний час завод планував виходити на європейський ринок та виготовляти продукцію туди. Це і є метою Краматорського цеху. Також завод планує допомагати країні, відновлювати економічні напрямки України, тобто те, що можна зробити тут і зараз.
Краматорський цех перший евакуювався на Дніпропетровщину із зони активних бойових дій. У травні до роботи планують стати ще 3 підприємства із Донеччини та Луганщини, зокрема, швейне виробництво із Лисичанська, мережа кав’ярень із Сєвєродонецька і Краматорський завод із виробництва промислових машин.
