Легендарні зодчі Дніпра

Наше місто під час німецької окупації зазнало значних руйнувань.  Післявоєнне відродження випало на долю талановитих архітекторів, романтиків, закоханих у свою професію. Вони конструювали майбутнє Дніпра з любов’ю і творчим натхненням, не дивлячись на обмеження, ідеологічні постулати, заборони і  придушення творчої ініціативи. 

У них були складні професійні долі, але вони відстоювали свої проекти і донесли до сучасників послання в камені і граніті. Про зодчих міста і деякі їх проекти далі.

Олег Петров

Олег Петров по праву вважається засновником архітектурної школи Дніпропетровщини. Він закінчив наш інженерно-будівельний інститут і більшу частину свого професійного життя готував в рідній альма-матер нові покоління архітекторів. Завідувач кафедри, професор, почесний член Академії архітектури України був авторитетом серед студентів.

О.Петров учасник війни, нагороджений багатьма нагородами, один із головних  архітекторів післявоєнного відродження міста. Він автор близько вісімдесяти архітектурних проектів. Ось деякі з них.

Літній театр в парку Лазаря Глоби став візитівкою міста.

В сімдесяті роки минулого століття він виглядав прообразом архітектури майбутнього.

Будинок-монумент на проспекті Яворницького побудований в стилі радянського неокласицизму.

Триярусна композиція, що прикрашає його, символізувала перемогу. Фігури сталевара, колгоспниці і матері були символічні для тих часів. В середині споруди, у світлих, високих залах було багато ліпнини і позолоти. Ордери на квартири в цьому будинку отримували в першу чергу ветерани війни і праці.

Навчальні корпуси рідного інституту теж у співавторстві були спроектовані Олегом Петровим.

Павло Нірінберг

Павло Нірінберг – знакова фігура в архітектурному середовищі нашого міста. За його проектами збудовані багато об’єктів, які формували  обличчя міста. 

Реконструкція кінотеатру «Родіна» після пожежі стала для архітектора проектом творчих пошуків.

Це був його улюблений об’єкт.

Вісімнадцятиповерховий будинок на горі центрального проспекту Яворницького, який ми знаємо як Будинок книги, став архітектурною домінантою. Його видно з багатьох точок міста. Йому містяни придумали навіть назву –  «чортів палець».

За проектування житлового масиву «Перемога» група архітекторів, серед яких і П.Нірінберг, отримала найвищу нагороду того часу, Державну премію СРСР.

Найвищі в вісімдесяті роки в Радянському Союзі  двадцяти восьми поверхові житлові будинки спроектовані і збудовані саме у нашому місті Павлом Нірінбергом. Їх було заплановано три, але збудували лише два на житловому масиві Перемога. На третій не вистачило коштів, як і на зовнішнє оформлення цих висоток. 

Серед знакових споруд архітектора у співавторстві  літній театр у парку імені Шевченка, цирк на 2000 місць, будівля міськвиконкому. Ці об’єкти стали візитною карткою міста. 

Євсей Сорін 

Євсей Сорін – випускник Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту, учасник війни,нагороджений медалями «За оборону Сталінграду» та « За доблесну працю». З 1945 по 1952 роки очолював відділ по відновленню міста Дніпропетровська, з 1952 року – головний архітектор Державного проектного інституту «Дніпрогіпротранс».

Перша відповідальна робота Є.Соріна – відновлення центрального залізничного вокзалу. Вокзал практично був зруйнований і його відбудовували заново. Проектувати  головні ворота міста доручили московському архітектору О. Душкіну. А будівельними роботами керував головний інженер ділянки №3 тресту «Вокзалбуд» Євсей Сорін. О.Душкін одночасно проектував вокзали в трьох містах,тому у Дніпропетровську доручив молодому інженеру авторський нагляд за проектом. Проект зберіг деякі родзинки попередньої історичної споруди, і вніс певні новації. Це була хороша професійна школа для Соріна.

Наступна його масштабна робота  теж пов’язана з відновленням  будівлі, історія якої сягає в 2011 рік. Тоді земські збори вирішили побудувати ще одне приміщення для історичного музею. Вчений, засновник музею Дмитро Яворницький привіз з Єгипту проект будівлі, і навіть почалось її будівництво. Але музей так і не добудували. Саме цей об’єкт доручили відновити Євсею Соріну.

Він зберіг початковий задум Яворницького, доопрацював його, надбудував третій поверх. Саме таким ми бачимо його сьогодні. В цьому приміщенні знаходиться Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотеки імені Кирила і Мефодія.

Архітектурні проекти Є.Соріна у місті, які збереглися і сьогодні – залізничний вокзал «Дніпро південний», автодорожній міст, пілони центрального автодорожнього мосту у Дніпрі. 

Євген Яшунський

Євген Яшунський – педагог, вчений, езотерик , інтелектуал, зодчий .  Він сприймав місто як живу істоту, що має свою долю, свій характер. У наше місто приїхав в 1968 році, вже будучи архітектором з великим досвідом роботи. Двадцять років він керував архітектурно-плановою майстернею Дніпропетровського Державного проектного інституту. 

В 70-80 роки минулого століття наше місто змінювалось, перетворювалось в мегаполіс саме під керівництвом Яшунського. 

Його авторству належить унікальний проект, який не був реалізований при його житті, але і зараз використовується в сучасній архітектурі Дніпра. 

Коли в 1973 році був оголошений всесоюзний конкурс на реконструкцію центральної частини міста, то серед провідних проектних інститутів країни перемогли дніпропетровці. 

Чи не вперше в історії міста з’явився архітектурно – ландшафтний проект – Великий Дніпровський Ансамбль. Це був силует міста майбутнього. Він давав відповіді на те, як і де будувати, куди розширятись, до чого прагнути. Створювався він у майстерні Яшунського.

Зодчий спроектував корону над містом, яка не вкладалась в стереотипи тодішнього часу. Корону представляв ансамбль висотних будівель, які розміщувались по периметру центрального пагорба. Ці висотки утворювали кільце, ніби надіте на уявний стовбур – центральний проспект. Це кільце підкреслювало поворот русла річки Дніпро на південь.

Перед в’їздом  на центральний міст мала бути височенна брама. Вона символізувала портал, перехід в інший вимір. Архітектор представляв свій проект як «генератор божественних полів», який впливає на час і простір. 

Можливо, сучасники колись реалізують фантастичний проект Євгенія Яшунського.

Марк Шнеєрсон

Марк Шнеєрсон – випускник Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту. Вся його професійна діяльність пов’язана з нашим містом. Учасник війни, нагороджений багатьма орденами, медалями. 

Серед реалізованих об’єктів М. Шнеєрсона багато лікарень, забудова кварталу нинішнього проспекту Богдана Хмельницького і проспекту Поля. В співавторстві проектував новий корпус медичного інституту. 

Марк Шнеєрсон прожив довге життя . Навіть в дев’яносто років був оптимістичним і  бадьорим.Він встиг багато за своє життя : пройти війну від початку до кінця, відбудовувати рідне місто, навчати молодих архітекторів, виростити дітей і онуків.

Серед  великої кількості зодчих, що  відроджували і розбудовували наше місто в післявоєнні роки, ці імена найвідоміші. Це люди-легенди епохи,що минула. Письменник Ігор Родіонов описав їх творчі і особисті долі в книзі “Дніпропетровські зодчі”.

More from author

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here

Консалтингові послуги для бізнесу

Щоб при поточних умовах впевнено почувати себе на ринку, будь-якому бізнесу потрібно постійно розвиватися, рухатися вперед, причому слід не просто йти, а бігти. У...

Де можна влаштуватися в Кривому Розі, якщо робота потрібна терміново?

Багато хто не вірить в те, що влаштуватися на роботу терміново — відносно легка задача. Однак все ж це реально. Роботодавці в 99% випадків...

Навіщо потрібні і де застосовуються стабілізатори напруги

Для того щоб забезпечити безпечну роботу будь-якого електронного обладнання при перепадах напруги, знадобиться стабілізатор. Такий пристрій буде підтримувати сигнал на виході в необхідних для...