У радянську добу універмаг «Славутич» був важливим осередком соціального життя Дніпропетровська. Він вирізнявся не лише архітектурою та масштабами, але й принципово іншим, інноваційним підходом до обслуговування покупців. Завдяки тематичним відділам, демонстраційним залам та продажу товарів за комплексами, магазин став одним з перших вдалих прикладів сучасного торговельного простору у нашому місті. Далі на dnipro.one.
Історія заснування та розвитку «Славутича»
Свого часу проспект Кірова почав вирізнятися типовою радянською архітектурою, що формувалася протягом кількох десятиліть. У 1950-ті роки тут розташувалися переважно дво- та триповерхові будинки. Суттєві зміни відбулися у 1960-ті роки, коли почалася масова забудова Кіровського житлового масиву. Вулиця поступово розширювалася й забудовувалася стандартними серіями панельних будинків до вулиці Титова.
Особливе місце в архітектурному ландшафті проспекту Кірова посів універмаг «Славутич». Його спорудження розпочалося наприкінці 1960-х років, а урочисте відкриття відбулося у серпні 1971 року. Будівля одразу стала архітектурною домінантою району. Її сучасна на той час конструкція з бетону та скла приваблювала своєю лаконічністю та функціональністю.
Двоповерхова споруда універмагу «Славутич» вміщувала просторі торговельні зали з найсучаснішим обладнанням того часу. Це забезпечувало зручність покупок та ефективну організацію торгівлі. Унікальною рисою магазина стала концепція продажу товарів за тематичними комплексами — для дому, дітей та жінок. Коли дефіцит був звичним явищем, він вирізнявся різноманітністю асортименту. Тут можна було знайти одяг, взуття, побутову техніку та інші необхідні речі, що робило його одним з найпопулярніших торговельних центрів міста.
Універмаг «Славутич» мав популярність не тільки серед жителів свого мікрорайону, але й серед мешканців усього міста. Саме тут була впроваджена практика тематичних відділів, орієнтованих на окремі категорії покупців. Значну роль у розвитку закладу відіграла Марія Козіна — його багаторічна директорка, яка ініціювала численні інновації. Завдяки їм він поповнився новими відділами, салонами та локаціями, що приваблювали дедалі більше відвідувачів.
Після розпаду СРСР у 1990-х роках універмаг «Славутич» зазнав суттєвих змін. Попри збереження торговельної функції, будівля поступово втрачала свій статус. У 2000-х роках у приміщенні з’явився один з популярних мережевих супермаркетів.
У 2013 році розпочалася масштабна реконструкція будівлі універмагу «Славутич», спрямована на адаптацію до потреб сучасного міського середовища. На його місці розташувався сучасний торговельно-офісний центр з історичною назвою. Нульовий рівень комплексу має супермаркет, зоомагазини, магазини іграшок, відділення «Нової пошти», обмін валют, хімчистку, ювелірну майстерню, біжутерію та кав’ярню. Перший поверх було відведено під бутики, другий і третій — під офісні приміщення, а на четвертому відкрилася школа перукарського мистецтва.
Спадщина та значення діяльності «Славутича»
Універмаг «Славутич» став одним із символів модернізації нашого міста у радянську добу. За допомогою комплексного продажу він орієнтувався на потреби різних груп населення, роблячи процес купівлі зручним та структурованим. Окреме визнання магазин здобув завдяки створенню демонстраційної зали — багатофункціонального простору для презентацій, зустрічей та культурних заходів. Трансформувавшись до викликів часу, він знову вирізнився оновленим форматом, сучасним інтер’єром та популярними сервісами.
