Реклама була популярною в Дніпрі ще у 1930-х роках. Радіо тоді тільки почало з`являтися у деяких родин, а до телевізорів було ще досить далеко. Тому всі вісті дніпряни дізнавалися найчастіше з газет. Новини читали самостійно й передавали далі, тому не варто дивуватись, що радянська влада особливу увагу приділяла періодичній пресі, контролюючи її. Далі на dnipro.one.
В той період популярними були вивіски на вулицях, плакати, оголошення в газетах. Багато всього пропонували на шпальтах місцевих видань. Рекламували й брелоки з предметами видатних письменників, і спиртові праски, і лампи, що світять “яскравіше електрики”, ліки та навіть консервування померлих.
Реклама у газетах
В старі часи рекламу супроводжувала маленька картинка. Ця ідея давала можливість таким чином залучати нових рекламодавців та нових клієнтів. Зображення швидше привертало увагу, ніж просто набір літер. Над картинкою розміщували заголовок, а нижче вже друкували інформацію.
У 1930-х роках в газетах міста активно рекламували Гуцульщину, як найгарнішу локацію відпочинку. Туристам радили відвідати екскурсії замками та прогулятися з гарними краєвидами. Така реклама була навіть в польських газетах, щоб приваблювало іноземців. Звісно, головним місцем для реклами в Дніпрі була преса, тому що так реклама ставала доступною великому колу читачів. Газети в Дніпрі купували всі жителі, тому в них найкраще було передавати рекламу товарів, послуг, характеристики виробів, наявність знижок.
Реклама того часу розділялась за видами. В класифіковану рекламу входили рекламні звернення, які публікували в конкретній рубриці згідно з інтересами читачів. Демонстраційну рекламу розміщували на будь-якій сторінці газети. Рекламні вставки стали обов`язковими в періодичних виданнях тих часів.
Реклама в пресі Дніпра
В газетах Дніпра було багато політичної реклами — пропаганди. В газеті “Зоря” на першому місті були оголошення, інформація, а далі читачі бачили рекламу кінотеатрів, орендодавців, анонси виступів виконавців. З 1934 року газета вже видавалась українською мовою.
У 1933 році почала виходити газета “Звезда: вечерняя газета”, яка була російською мовою. Реклама цієї газети була більш насиченою й різноманітною.
Ще в газетах рекламували дитячі соски різних форм. Слоган був досить зухвалим та показовим: “Лучших сосок не было и нет, готов сосать до старых лет”. Виходить, що навіть агресивні реклами того часу сприймались цікавими й не відштовхували.
У 1938 році в новій газеті “Дніпровська правда” більше публікували рекламу на сільськогосподарську тему, наприклад, речі для розвитку сільського господарства.
В ці роки також популярними в місті стали газети закладів освіти — “Дніпровський університет”, “За передову науку”. Там крім життя університету публікували рекламу навчання в закладі для залучення нових студентів.
В 30-х роках реклама в місцевих газетах була для самих вимогливих жителів міста. Наприклад, в театральних журналах публікували рецензії на спектаклі, анонси театральних показів. 2 березня 1934 року в Центральному театрі відбудеться вистава “Цесевич”. За заявкою пропонували знижку на квитки 30%. Також друкували рекламу прем`єри вистав.
Додаткові місця для реклами в місті
Був період, коли крім газет рекламу в місті розвішували на всіляких місцях для реклами, в трамваях та стінах. Можна було побачити відомості про речі, які десь є в продажу. Бюро реклам пропонувало прилаштувати листівку в трамваї, що коштувало трохи дешевше, ніж на спеціальних рекламних місцях. Її можна було побачити також на вивісках кіосків, магазинах, плакатах, транспарантах, етикетках та різних вкладках. Тютюнові фабрики започаткували сюрпризну рекламу. В пачки з цигарками вони вкладали календарик з рекламою. Така ідея була ефективною й залишалась актуальною ще багато років.