Наприкінці 19 століття згуртувати широкий загал нашого краю для виконання актуальних господарських завдань вдалося Катеринославській школі садівництва, городництва та бджільництва. Завдяки впровадженню нових промислових методів вона стала центром аграрної освіти Придніпров’я. Далі на dnipro.one.
Історія заснування та розвитку Катеринославської школи садівництва, городництва та бджільництва
У 1889 році розпочав свою діяльність Катеринославський відділ Імператорського Російського товариства садівництва. Він згуртував губернських чиновників, науковців та ботаніків, серед яких були Іван Акінфієв, Григорій Залюбовський, Микола Ольшевський та інші. Вони поставили за мету розв’язувати актуальні проблеми та популяризувати інформацію про садівництво, городництво та виноградарство. Так, члени зійшлися на думці про необхідність створення навчального закладу для виховання майбутніх аграрних фахівців.
У той період ідея організації технічних осередків для молоді поширилася серед сусідніх губерній. Зі свого боку Катеринославський відділ Імператорського Російського товариства садівництва почав шукати умови для забезпечення початкової сільськогосподарської освіти. Улітку 1889 року він отримав дозвіл на привласнення місцевого осередку землі казенного саду. У 1890 році члени спільноти організували збір коштів на будівництво навчальних та виробничих об’єктів. Хоча благодійники та меценати робили щедрі внески, залучати нових інвесторів було важко.
Втім, восени 1891 року відбулося урочисте освячення Катеринославської школи садівництва, городництва та бджільництва. Під керівництвом Бориса Гохгейма вона відчинила свої двері для перших 15 учнів. Вони отримали змогу опановувати садівництво, городництво, бджолярство, шовківництво, ґрунтознавство, фізіологію рослин та догляд за культурами. Додатково здобувачі освіти брали участь у позакласних заходах з природознавства та декоративного рослинництва.
Згодом на території Катеринославської школи садівництва, городництва та бджільництва з’явився розплідник плодових культур, на якому заклали розарій та виробничі ділянки. Поряд також розташувалися теплиці, оранжереї та виноградник. У результаті плідна господарська діяльність навчального закладу почала задовольняти широкі потреби ринку Катеринославської губернії. Це стимулювало його організувати додаткові курси садівництва та городництва для викладачів початкових шкіл. На тлі повсюдного зростання агрокультурної грамотності покращувалися інфраструктура, технічне оснащення та добрива.
На початку 20 століття новим викликом для Катеринославської школи садівництва, городництва та бджільництва став високий рівень ґрунтових вод, який негативно впливав на вегетацію, зростання та плодоношення культур. Принагідно вона стикалася з нестачею платоспроможних учнів. Коли спалахнула російсько-японська війна у 1904 році, навчальний заклад забезпечував лазарети, шпиталі та військові частини своєю продукцією. Згодом він опинився на межі банкрутства через несприятливі соціальні та економічні умови на тлі збройного конфлікту та революції. Втративши інтерес до подальшої долі установи, місцева влада поставила крапку на її діяльності у 1908 році.
Визнання та значення діяльності Катеринославської школи садівництва, городництва та бджільництва
Майже протягом 20 років Катеринославська школа садівництва, городництва та бджільництва дбала про промисловий добробут нашого краю. Важливу роль у її розвитку відіграли П. Смирницький, В. Базарянінов, П. Дамбур, В. Андрєєв, А. Дворовенко та інші аграрні експерти. До кінця 19 століття показники її продуктивності висадження склали понад 16 тисяч плодових та 200 тисяч лісових дерев.
