Якби не війна, повідомляє сайт dnipro.one, на одному з виробництв Дніпра наразі з’являлись нові сучасні сукні. Наразі ж майстрині створюють термобілизну, шапки та костюми для переселенців, які відшивають замість нової колекції. Вибухи в Дніпрі цех не зупинили.
Відновити роботу було єдиним рішенням колективу!
Дизайнер Анастасія швейного цеху з моменту початку бойових дій не розуміла так само, як і керівництво більшості підприємств по всій території країни, що робити далі та чи безпечно відновлювати робочий процес. На подив багатьох, колектив зібрався у повному складі та розпочав робочий процес в нових жорстких реаліях сьогодення.
В перший же робочий день на виробництво надійшли чотири рулони тканини, які було потрібно в найкоротший термін опрацювати. Всі без виключення працівники зрозуміли, що не вийти на робоче місце просто неможливо в такий складний час.
Дизайнерська термобілизна для захисників вітчизни тепер з особливим кроєм. Власниця модного бренду Анастасія Колосова модель теплих костюмів для воїнів розробляла до найменших дрібниць. Найголовнішим був момент відшивання спинки, трохи довшою за передню частину білизни – все для того, щоб поперек був завжди у теплі: під час присідання, різкого повертання тулуба тощо. Майстри з швацького цеху розробили саме таку модель, щоб вона найкращим чином відпрацьовувала своє призначення. Майстриня зізнається, що наразі ніхто з воїнів не жалівся на погану якість виробів!
Таким чином, теплих костюмів вже відшито з пів тисячі одиниць та передано на передові позиції. Одна з працівниць швацького цеху Марія поділилась, що цех натхненно працює по вісім годин, буває навіть без відпочинку та перерви. Її син зараз знаходиться в зоні бойових дій, вступивши в ряди Збройних сил України. Вправна працівниця зізнається, що завдяки щільному графіку роботи, вдається відволіктися від поганих та тривожних думок. Син швачки Марини Таран наразі проходить лікування в медичному закладі після отримання травматичного осколкового поранення в коліно. Син намагається підтримувати матір, нагадуючи про те, що кожен наразі повинен виконувати роботу на своєму місці: він захищати рідну країну, вона ж працювати в тилу.
Всі, напевно, переконалися в тому, що допомогти в найкращий спосіб в даній ситуації для своєї країни – це робити те, що вмієш! Цим кожен допоможе і собі, і країні. Таким чином, крок за кроком ми обов’язково переможемо!
