Олександр Поль вважається одним з найактивніших представників Катеринославського губернського земства другої половини 19 століття. Нащадок благородного роду став важливим чинником розгортання археологічного та краєзнавчого руху нашого краю. Далі на dnipro.one.
Життєвий шлях та меценатська діяльність Олександра Поля
За новим стилем Олександр Поль народився 1 вересня 1832 року у селі Малоолександрівське на Катеринославщині. Він походив з сім’ї нащадків німецького дворянина Івана Поля та гетьмана Павла Полуботка.
Її матеріальний добробут дозволив хлопцю розпочати навчання у Полтавській губернській гімназії, педагогічний склад якої перебував на найвищому рівні. У 1850 році вступив до Дерптського університету на юридичний факультет, який вважався одним з найпрестижніших у Російській імперії. Попри неочікувану смерть матері, у 1854 році випускник зміг вдало захистити диплом зі ступенем кандидата дипломатичних наук.
Здобувши вищу освіту, Олександр Поль повернувся до рідного міста та взяв участь у впровадженні селянської реформи у Катеринославській губернії. У 1862 році він одружився з дворянкою Ольгою Коростовцевою, яка отримала від батька на посаг землю.
Через 4 роки громадський діяч повернувся до служби, посівши почесне місце у Катеринославському губернському земському зібранні. Як гласний міської думи, він, завдяки своєму досвіду у вивченні геологічної структури Кривого Рогу, визнав потребу у будівництві залізниці. Це зумовило ухвалення рішення про спорудження транспортного шляху між Криворіжжям та Донбасом у 1872 році. У 1878 році він знову обійняв посаду гласного Верхньодніпровського земського зібрання, але взяв участь лише у 3 наступних засіданнях. Прагнення до відповідальних високопосадових ролей науковець не мав, тому неодноразово відмовлявся від дійсного членства в місцевій повітовій управі. Пізніше Олександр Поль отримав дозвіл уряду на очолення створення Катерининської залізниці.
Його успіх також спостерігався у скотарстві, за який один з найбільших власників великої рогатої худоби Катеринославської губернії здобув нагороди на сільськогосподарських виставках у 1880 та 1886 роках. У 1885 році він отримав запрошення на кореспондентське членство в Імператорському Московському археологічному товаристві як вчений академії наук. Незабаром дослідник продовжив брати участь у великих наукових розвідках в Одесі та Петербурзі, знахідки у яких надихнули його на відкриття приватного археологічного музею у Катеринославі у 1887 році. За оцінками Дмитра Яворницького вартість зібраної колекції сягала 200 тисяч рублів сріблом.
Через великі внески у розвиток своєї справи Олександр Поль наприкінці свого життя був обтяжений борговими зобов’язаннями, які змушували його активно продавати артефакти з власної колекції. На початку 1890 року верхньодніпровські видання були охоплені новинами про збанкрутілого поміщика, який більше не міг брати кредити. Вважається, що він раптово помер від розриву серця у власному домі 7 серпня 1890 року та був похований на Севастопольському цвинтарі.
Спадщина та вшанування пам’яті про Олександра Поля
Як активний земський діяч, Олександр Поль Своїй родині він продемонстрував себе у багатьох культурних, соціальних та економічних осередках населення Катеринослава. Він залишив своїй сім’ї 500 десятин землі, поміщицьке господарство та колекцію знахідок, а нашому народу – великий спадок археолога та рудорозробника. Його дослідження поширювалися на низку населених пунктів Катеринославської та Київської губерній, серед яких Волоське, Діївка, Ігрень, Нікополь, Новомосковськ тощо. За свою діяльність меценат був нагороджений званням почесного громадянина Катеринослава, а також вшанований пам’ятною дошкою, бюстами та перейменованими на його честь вулицями.
