Історичні моменти міста Дніпра інколи вражають й спонукають дізнатись більше про розвиток кожної забудови чи вулиці. Мешканці міста знають, що Дніпро в минулому називався Катеринослав й саме тоді починались забудови історичних будинків. Цікаві факти можна дізнатись про Національний технічний університет “Дніпровська політехніка”, бо за період свого існування він кілька разів змінював назви. Ця старовинна забудова має власні таємниці та цікаві моменти. Далі на dnipro.one.
Початок роботи училища
Оскільки на сході країни розвивалась гірничодобувна та металургійна промисловість, освоювали Донецький вугільний басейн та Криворізьке рудне родовище, то виникала потреба інженерно-технічних кадрів. Через ці причини 26 січня 1986 року на засіданні думи Катеринослава порушили питання про заснування у місті гірничого інституту. Дискусії тривали досить довго і нарешті 4 червня 1899 року Державна Рада змогла затвердити положення про Катеринославське вище гірниче училище.
На навчання було зараховано 77 абітурієнтів. Це було вище училище і для вступу необхідно було мати середню освіту. Училище готувало випускників для практичної роботи, а не для науково-теоретичної. Викладали там основні предмети та допоміжні: електротехніка, прикладна механіка, будівельне мистецтво. Училище поділили на 2 відділення — заводське та гірниче. На початку роботи виникали значні проблеми з фінансуванням та будівництвом корпусів для навчання. Щоб залучати кошти створили “Комітет для збору пожертвувань на облаштування”. З його роботою через рік було зібрано понад півмільйона рублів.
Робота спеціалістів
Спочатку розглядали проєкт забудови хімічного корпусу, а потім говорили про будівництво головного корпусу. Далі відбувся перехід до чотирирічного навчання і в тому ж році випустили 8 рудничних інженерів та 8 інженерів-металургів. Ці люди згодом стали відомими вченими: Г. Є. Євреїнов, А. П. Виноградов, І. І. Таран.
Викладачі були ініціативними, залученими в процес навчання та мали громадську активність. Вони писали наукові праці, видавали книги, брали участь у форумах науковців, навіть їздили за кордон. Всі їх знання потім впроваджувались у навчання та у конкретну діяльність життя міста. Науковці сформували Катеринославське наукове товариство, яке повинно було стежити за науковими відкриттями та поширенням знань через лекції, зібрання, видання книг.
З кожним роком потреба спеціалістів гірничих спеціальностей зростала, тому рада училища подала клопотання про присвоєння йому статусу інституту. У квітні 1903 року був прийнятий й затверджений Проєкт реорганізації училища. Далі продовжувалась боротьба за права випускників отримувати статус гірничого інженера.
На початку XX століття молодь закладу брала участь у революційних подіях. Це були студентські заворушення, а рада училища не могла вплинути на ситуацію. У той час заняття припинили, щоб заспокоїти студентів. Повноцінно відновили заняття лиш 1906-1907 роках.
Нове обличчя закладу
У 1912 році КВГУ було перетворено на Катеринославський гірничий інститут, а у 1926 році на Дніпропетровський гірничий інститут. У 1993 році інститут став Державною гірничою академією України, яка реалізувала державні програми гірничої галузі. 11 червня 1997 року отримала статус Національної. Всі дуже зраділи трансформації закладу у багатопрофільний виш, який готує спеціалістів різноманітних напрямів.
З плином часу розширювалась і діяльність закладу. Він відкривав нові сфери діяльності та розширював коло спеціальностей. У сучасності його називають Національним технічним університетом “Дніпровська політехніка”. Університет є навчальним закладом високого європейського рівня й посідає провідні місця серед вищих навчальних закладів України.