В українських землях у XX столітті почався процес культурно-освітнього життя. Відкривалися різні товариства як громадські заклади, яких потребували мешканці краю, тому головною задачею стало відкриття наукового товариства Катеринославської губернії. Такі зміни були викликані перебудовою життя людей. Далі на dnipro.one.
Створення наукової бібліотеки
У 1901 році створили Наукове товариство, яке повинно було сприяти розвитку та популяризації наукових знань. Також його завданням було створення бібліотек, періодики та видавнича діяльність. До управління товариства входили С. І. Гальперін, І. Я. Акінфієв, В. Є. Загулін, М. В. Чехов. В питання організації було включено проєкт відкриття читальні та наукової бібліотеки, який готував О. І. Ільїн. На початковому етапі планувалось спільне користування книгами членів товариства, де кожен мав створити свій каталог за відділами. Такі каталоги допомогли б бібліотекарю створити загальний каталог. Автор вважав, що в бібліотеці повинні бути читальня з науковими журналами, картами, довідковою літературою та цінними виданнями.
Обговорення проєкту йшло, але рішення про відкриття такої бібліотеки не було. Товариство вважало, що варто терміново відкривати доступ масовому читачеві, але міська управа дозвіл не давала. Бібліотеку відкрили лише для членів товариства.
Фонд бібліотеки Наукового товариства
У 1902 році бібліотека була в приміщенні лабораторії загальної хімії Вищого гірничого училища. З 1902 року по 1907 рік вона активно не працювала, але з 1908 року зусиллями членів, Аудиторію народних читань передали Науковому товариству і її назвали “Аудиторія наукового товариства”. З 1910 року бібліотека знаходилась в забудові Народного університету імені О. Караваєва. Через два роки знайшли приміщення для читальної зали, розділивши шафами загальну бібліотечну кімнату. В період Першої світової війни Аудиторію віддали військовим.
Витрати на бібліотеку залежали від регулярних фінансових внесків товариства та жителів губернії, але цього було мало, щоб утримувати бібліотеку. У зв’язку з цим було введено оплату за користування книгами у розмірі 15 копійок на місяць.
У фонд бібліотеки Наукового товариства входили рештки народної бібліотеки, які залишились після пожежі 1905 року. Пані Соколова запропонувала у 1907 році купити за 2500 рублів її бібліотеку “Свет”, де було 3200 томів книг без журналів та меблів.
У 1907-1908 роках комісія упорядковувала книжкове зібрання. Працівники зробили інвентарний запис книг, сформували каталоги. Первісний фонд потребував ремонту та переплетення. Оновлена, приведена до ладу бібліотека налічувала 2050 книг, які розподілили на 15 відділів. З різних причин вилучили 1000 примірників. Найбільшими були 2 та 6 відділи, які мали 982 книги російської літератури, критики та публіцистики. Привертав увагу й 4 відділ, де зберігалось 378 книг з літературознавства. Були й 144 книги з всесвітньої історії та 150 суспільних книг.
Географічна наука розміщувалась у трьох відділах й мала 210 книг. У XV відділі була література з технічних наук та енциклопедичні словники кількістю 69 книг. В бібліотеці була й література з астрономії, філософський відділ. Найменше було книг з мистецтва та мовознавства.
Робота з дітьми
Окремо працювали з дітьми, організовуючи народні читання та популяризуючи дитячу літературу. У XX столітті в навчальних закладах Катеринослава вивчали казки Г. Андерсена, О. Пушкіна, Д. Свіфта та інших. У 1910 році науковим товариством було порушене питання про народні читання українською мовою, але його відхилили, що викликало протест місцевої української преси.
Ця бібліотека була важливою складовою наукового простору Катеринослава початку XX століття. Фонди відповідали інтересам читачів та допомагали формувати цілісне інтелектуальне коло діячів регіону.