Про це мало хто знає, але в минулому столітті в Дніпрі був власний автомобільний завод, який пропрацював лише неповних 5 років у своєму статусі. В той період виробництво авто вважалось вершиною технологій, що давало багато робочих місць, перерахування до бюджету, фінансування, розвиток інфраструктури. Далі на dnipro.one.
Тому коли після звільнення Дніпра від німецьких загарбників у 1944 році розпочали будування автомобільного заводу, цю ідею сприймали натхненно й працювали старанно. Саме на цьому заводі створили перший радянський тривісний армійський плавучий автомобіль ДАЗ-485 (6х6).
Створення автомобільного заводу
Перед наближенням кінця війни у 1944 році, керівництво СРСР прийняло рішення будувати нові автомобільні та автоскладальні заводи, зокрема в Дніпрі. Вже після звільнення Дніпра (в той час Дніпропетровськ) 21 липня 1944 році, Державним комітетом оборони прийнято постанову про забудову новітнього автомобільного заводу.
Його заклали на території авіамоторного заводу, будування якого почалось перед самою війною, але його не закінчили. Виробнича потужність заводу повинна була бути 30 000 машин за рік з подальшим нарощуванням до 75 000.
Що виготовляли на заводі?
Історія “Південмашу” розпочалася не з ракет, через які він згодом став відомим, а з виготовлення автомобілів. У вересні-жовтні 1945 року на завод приїхало 56 вагонів з трофейним німецьким обладнанням, а у грудні почалося будівництво головних цехів заводу. В умовах розрухи після війни, недостатністю кваліфікованих кадрів та технічних засобів процес будівництва йшов повільно й з великими труднощами. Використовували там роботу репатріантів та військовополонених. Ще в жовтні 1944 року почали будувати, але йшло дуже повільно, тому для покращення роботи Дніпропетровський автозавод проголосили передовим будівництвом республіки й відправили туди 3000 комсомольців. У 1945 році план робіт виконали лише на 40%, а в наступному році на 39%.
Спершу планувалось випускати ГАЗ-51, але керівники вирішили, що краще запустити в виробництво вантажівки ЗІС-150 під маркою ДАЗ-150 “Українець”. Було створено конструкторське бюро під керівництвом Віталія Грачова. Також почалася розробка амфібії ДАЗ-485, що вважалось аналогом американської машини GMC-DUKW-353. Випускали її вже в Москві.
Основною новинкою було перше в СРСР застосування системи регулювання тиску повітря в шинах. Керував подачею повітря водій зі своєї кабіни за допомогою кранів, що дозволяло мати індивідуальний підхід повітрю до кожного колеса або вимкнення будь-якої шини у разі її пошкодження. Для переміщення на плаву служив трилопатевий гребний гвинт, який встановили в глибокому тунелі, та водяне кермо.
Автомобіль також мав електричну сирену, компас, якір та різним шкіперським спорядженням. У серпні 1950 року зібрали 2 амфібії ДАЗ-485. Їх випробування почалися на Дніпрі й продовжувались до осені 1951 року.
Подальша доля заводу
9 травня 1951 року підписали державну постанову про перепрофілювання Дніпропетровського автозаводу на виготовлення ракетної техніки й далі це підприємство стало відомим як “Південмаш”, що випускало колісні трактори. У вересні 1951 року всі автомобільні виробництва згорнули. До того часу він встиг зібрати близько 2000 машин різних типів. Серійне виробництво армійського автомобіля з його засновником перевели на Московський автозавод.
Радянській імперії у 1951 році треба було багато ракет для майбутньої війни. У керівників почалися розбіжності в робочих процесах. В Сергія Корольова не склалися відносини з директором виробництва Михайлом Янгелем. Генеральний конструктор хотів відправити кудись директора. Під вироблення ракет виділили ДАЗ і замість автомобільного виробництва Україна отримала ракетне.