Скажи будь-якому мешканцю Дніпра слово: “Озерка”, і він одразу ж зрозуміє, про яку пам’ятку міста йдеться! Тільки от не кожен відповість, чому так називається найвидатніший ринок із давньою історією. Вирушимо в минуле і дізнаємося, як виникло одне з найстаріших торгових місць промислової столиці України. Далі на dnipro.one.
Мальовничий оазис – улюблене місце відпочинку городян
“Озерка” – це один із найстаріших ринків міста, який пережив руйнівні дії з боку людини, а також природний катаклізм – потоп.
Сучасному жителю тепер уже важко уявити, що на місці славнозвісного ринку, ще за часів Катеринослава (так називалося місто до 1796-го року, а також у період з 1802-го до 1926-го року), розстилалася мальовнича місцевість. Чиста гладь озера, де в достатку водиться риба і навколо якого розросталися дерева. Цей оазис був улюбленим місцем дозвілля городян аж до 1880-го року. Через розташоване тут озеро однойменну назву отримала і територія поряд, іменована наприкінці XIX-го століття – площею Озерною.
На півночі гладь води доходила до Катерининського проспекту, пізніше іменованого як проспект Карла Маркса, а нині – проспект Дмитра Яворницького. На півдні – до Підгірної Слобідки, густо заселеної дерев’яними будиночками, хаотично розкиданими між вузькими коридорами вуличок. На заході площа межувала з Павлівською Слобідкою, на сході – з корпусами Пивоварного заводу. За будівлею пивзаводу знаходилися технічний і міський сади (нині парк імені Лазаря Глоби).
Проте з роками озеро стало засмічуватися, міліти і перетворюватися на болото. Незабаром місцева влада розпорядилася його осушити, видавши указ засипати “джерело комарів”. Побудували водостік, через який води озера спустили рівнем нижче і направили на територію Міського саду (парк Чкалова, сучасна назва – парк імені Лазаря Глоби), розширивши водоймище, яке вже було там.
Після виконання наказу Міської Думи на місці колишнього озера було вирішено організувати торговельний ринок, який отримав назву “Озерний”, а в народі іменований “Озерка”. Будівництво планувалося почати в 1884-му році, тоді на цьому місці хотіли побудувати додаткові залізничні споруди, однак ця ідея залишилася нереалізованою. На той момент у місті існував лише один ринок “Троїцький”, тому владою було ухвалено рішення створити в цьому місці ще один ринок в інтересах жителів цієї частини міста, а також працівників залізниці.
У лютому 1890-го року на цю територію стали претендувати військові. Вони хотіли побудувати тут цейхгауз і обозні сараї для резервного батальйону 11-ї бригади. Міська Дума вже навіть виділила фінансування, а також внесла будівництво до кошторису 1890-го року. Однак пізніше губернатор скасував це рішення. Так з’явилася “Озерка”…
З 1885-го року і до революції 1905-го року “Озерка” стала найбільшим ринком Катеринослава і за обсягами торгівлі перевищила “Троїцький” базар. Уже з 1892-го року почали обговорювати питання про будівництво кам’яних крамниць.
Для заможних гостей Катеринослава на “Озерці” був заїжджий двір, ресторани “Аполло” і “Спадкоємців Боте”. А для простого народу працювали М’ясний, Рибний і Зелений ряд, а також легендарна Обжорка.
На Обжорку збирався весь робітничий клас міста. Там диміли всілякі “делікатеси”, на кшталт пиріжків з м’ясом не першої свіжості та сумнівних гречаників. На столах були навалені купи гусаків, сичугів (фаршировані коров’ячі шлунки), рубців (страва з частини шлунка). Особливими ласощами вважалися пиріжки зі щоковиною, борщ або картопля.
3-денні міські заворушення і погроми
У 1905-му році базар “Озерний” став епіцентром великих заворушень, названих пізніше “єврейськими погромами”. Основна причина: близьке розташування “Озерки” до залізничного вокзалу і мосту. Під час проходження демонстрації Єкатерининським проспектом з вікон пролунали постріли в бік учасників маніфестації, які тримали в руках національні прапори і портрети царя, Миколи II. Хтось звинуватив у цьому євреїв, і маніфестанти кинулися розбивати вікна і двері, але, не знайшовши винних, обурені стали ламати і трощити все, що потрапляло під руку. Вони руйнували магазини, що належали євреям, зокрема й на Озерному базарі. З 21-го до 23-го жовтня (три дні) тривали погроми, епіцентром заворушень була вулиця Провіантська (сучасна назва вулиці – Пастера). Безчинствуючий натовп на очах солдатів бив людей, паплюжив і виносив товар з напівзруйнованих єврейських крамниць.
Коли місцева група єврейської самооборони змогла чинити опір погромникам і зробила багато чого для захисту громади, то магазини і прилавки торговців на базарі “Озерний”, а також ринку “Троїцький”, були вже розгромлені і спалені, постраждали люди. Лише 24 жовтня вдалося оцінити завдані збитки: 122 лавки, 64 крамниці, 135 рундуків – було спалено вщент. На самому ринку згоріло 17 крамниць, а решту було розгромлено і розграбовано. Триденний погром у Катеринославі коштував 95 життів, крім того, 245 осіб були важко поранені.
Злива 1915-го року ледь не знесла ринок “Озерка”
Ще одне випробування чекало на ринок у 1915-му році, коли рясна злива, що почалася, ледь не змила базар з лиця міста.
23 липня 1915-го року близько 11-ї години ранку “Озерка” за лічені години була повністю затоплена внаслідок небаченої грозової зливи. Такого стихійного лиха старожили Катеринослава не бачили з часів паводка в липні 1881-го року. Колосальна кількість води вилилася на Катеринослав усього за кілька годин. Вода, змітаючи на своєму шляху всі перепони (людей, тварин, вози, будівлі), ринула з нагірної частини через Надєждинську вулицю (вул. Чичеріна, сучасна назва – Надії Алексєєнко) на “Озерний” базар. В одну мить територія перетворилася на величезне озеро (у деяких місцях глибина сягала 2-х метрів).
Нижні поверхи і льохи були затоплені в одну мить. У паніці кидаючи свій товар, торговці стали шукати порятунку на дахах і стовпах.
Викликана на допомогу людям пожежна команда не змогла навіть наблизитися до епіцентру лиха і змушена була чекати на Пушкінському проспекті (Військова вулиця – проспект Пушкіна – сучасна назва проспект Лесі Українки), тому що коні не могли пересуватися під час сильного напору води. На щастя, людських жертв тоді вдалося уникнути, але збитки від стихії були просто приголомшливі. Особливо дісталося дрібним торговцям, які розташовувалися зі своїм товаром у цей момент безпосередньо на землі.
Збитки від потопу склали понад 100 тисяч рублів, а на ремонт торговельних приміщень та інвентарю місцева влада встановила розмір асигнування – 2238 рублів.
Численні ТРЦ і до сучасних років не можуть затьмарити ринок “Озерка”
У період радянського режиму “Озерка” отримала статус “Центрального колгоспного ринку”. У 1964-му році “Озерка” кардинально змінила свій вигляд, у центральній частині було зведено нову будівлю критого ринку, яка на момент спорудження була найбільшою на території України. Офіційне відкриття будівлі критого ринку – 1965-й рік.
Багато торгових точок міста закриваються, поступаються місцем супермаркетам і торгово-розважальним гіпермаркетам, але “Озерка” продовжує працювати і в умовах колосальних змін сучасності. У 2020-му році ринок “Озерка” відзначав 135-ту річницю.