Історія становлення освіти в Дніпрі: перші школи в місті

Катеринослав має власну багату історію – починаючи з 1776-го року. Із надходженням турецьких земель Причорномор’я та Придніпров’я під контроль російської імперії, починається активне опанування нових земель. Катерина ІІ засновує тут місто Катеринослав, а вже пізніше під більш знайомою нам назвою Дніпро стане справжнім мегаполісом України. Далі на dnipro.one.

Загалом в нашому місті до сьогоднішніх днів працює в звичайному режимі 161 школа, з них наймолодші навчальні заклади були побудовані ще у 90-х ХХ століття та 2000-х роках вже ХХІ століття. Проте до наших часів збереглись й такі школи, які споруджувалися ще в ХІХ сторіччі – таких в нашому місті понад 30. Є й така школа, яка звелась та певний період функціонувала лише за сприяння простого селянина тодішньої губернії. Далі про історію становлення освіти в Дніпрі. 

Маріїнська гімназія №33 

Цей навчальний заклад був зведений у 1865 році, а знаходиться він на нинішній вулиці Троїцькій, буд. 1. Створення міської жіночої гімназії давно було на повістці – проєкт будови такої школи піднімався ще в 1859-му році, за 6 років до її офіційного зведення. Питання спорудження було вирішено місцевим дворянством, яке змогло профінансувати коштами її створення. За допомогою місцевого шановного педагога Андрія Степановича Понятовського було вирішено питання із приміщенням, в якому мала б знаходитись Маріїнська гімназія – вчитель пожертвував під жіночу гімназію свій двоповерховий цегляний будинок. 

Нетривалий період одночасно в приміщенні знаходився шпиталь, проте потім вдалося вирішити питання із його відселенням. Передавався він під жіночу гімназію за умов власника минулого будинку – приміщення не мало використовуватися на інші потреби, воно не може бути продане, а сама школа мала б функціонувати абсолютно безкоштовно для десяти найбідніших дівчат Катеринославу. Умова була виконана. 1862-го року місцевим дворянством було виділено до 31,3 тисяч рублів – ці кошти мали піти не тільки на капітальний ремонт всієї будівлі, а і на внутрішнє облаштування Маріїнської гімназії. 

Перший навчальний рік у жіночій гімназії розпочався 30 серпня 1865-го року (за новим стилем 11 вересня). До складу Маріїнської жіночої гімназії увійшло чотири класи загальною місткістю до 64 учениць та один клас для підготовчого навчання. Пізніше кожен рік відкривалися нові вищі класи – таким чином послідовно у нововідкритому училищі сформувався повноцінний заклад за всіма чинними стандартами, адже в 1867-му році відкрили шостий клас. А перший випуск учениць пройшов 1868-го року.

Джерело фото: https://vesti.dp.ua/

Розвиток жіночого училища

1870-го року жіночому училищу було надано статус “жіноча гімназія”, на той час в ній було сім класів загального середнього навчання. Вже у 1872-му році ще додався один, і гімназія вже мала восьмий додатковий клас. Після випуску з гімназії, учениці отримували диплом домашньої наставниці або домашнього педагогу, а із плином часу таких дипломів ставало тільки більше. До 1887-х навчальних років понад 458 учениць вже здобували освіту у стінах Маріїнської жіночої гімназії.

Пізніше, у 1904-му році будівлю було вирішено реконструювати, тим самим до загальної будівлі додались нові приміщення та були розширені вже старі. Через 7 років було запроєктовано будівництво гуртожитку для учениць школи. Його спорудження було профінансовано коштами благодійників найздібнішим ученицям. Були введені і перші стипендії для малозабезпечених учениць.

До сьогоднішніх днів вона була збережена як установа зі зміненими умовами прийому – викладання відбувається українською мовою, а пізніше гімназія стала неповною середньою школою із 7-ма роками навчання у 20-х роках ХХ століття та із 10-ма роками навчання у 1937-му році. 1973-го року для історичної будівлі школи було отримано третій поверх, 2003-го року школа знову набула статусу гімназії, а в 2010-му році було повернено слово “Маріїнська” у назву закладу.

Джерело фото: http://wikimapia.org/

Навчально-виховний комплекс №36 

Ця школа №36 була зведена ще 1896 року – тодішня Олександрівська двокласна школа мала 6-річний курс навчання, кваліфікувалась вона для робітників і службовців Брянського металургійного заводу, а якщо вони були вже батьками – їхні діти також мали можливість тут вчитися. Із початкової дерев’яної будівлі вона всього через один десяток років була замінена на повноцінну одноповерхову цегляну будівлю. Через всього п’ять років у школі з’явився другий поверх. 

Із 1946-го по 1950-й рік цей комплекс був призначений як жіноча гімназія, а вже 1961-го року серед Дніпропетровської області тут відкрили першу навчальному програму із елементами виробництва для дев’ятих та десятих класів. Із 1965-го року у школі №36 з плином часу з’являлися нові класи, які спеціалізувалися на поглибленому вивченні математики, фізики та хімії.

До сьогоднішніх днів у цьому закладі працює сім музейних експозицій, які були зібрані учнями, їхніми батьками та випускниками школи й вчителями. Цей навчально-виховний комплекс нині – це початок великого шляху, який проходив через бурхливі революційні роки. 

Джерело фото: https://www.dniprotoday.com/

Загальноосвітня школа №21

Ця школа почала своє існування у 1900-му році – будівля, в якій нині вона знаходиться, тоді був будинком, який належав пані М. В. Клевцовій. Нею було запропоновано цю територію або під продаж або під оренду будівлі для розміщення в ній гімназії. В цій загальноосвітній школі був набраний сильний колектив вчителів і гувернерів. В цій жіночій гімназії учениці не лише отримували фахову освіту – дівчата отримували знання етикету й танців. 1915-го року управління цієї гімназією було передано від пані Тіблень до міської влади – жінка вже не мала можливості якісно керувати навчальним закладом.

В післявоєнний період із 1925-го року приміщення було пристосовано як будинок для робітників-підлітків. У довоєнний час 1936-го року у цьому навчальному закладу працювала школа №38, якій треба було деякий час допомогти із вільним приміщенням. У період Другої світової війни, коли розпочався період німецької окупації тодішнього Дніпропетровська, школа №21 була зайнята німецькими військами, а учні, які тут навчались, перемістилися до непристосованого приміщення на Польовій вулиці. Тривалий час, після повернення контролю над містом у 1943-му році, у цьому навчальному закладі організували шпиталь, в тому числі для поранених наших бійців. Вже 1954-му році це приміщення стало постійною будівлею для приміщення школи №21, яка сюди переїхала із Молотової вулиці.

Джерело фото: https://www.google.com/maps/

Середня загальноосвітня школа №114

У 1903-му році, в районі нинішньої середньої загальноосвітньої школи №114 була споруджена церковно-парафіяльна школа, навчальна програма якої мала елементи церковної освіти. Вже через два роки, у 1905-му році Земською управою було виділено кошти, якими було профінансовано зведення волосного управління, яке пізніше стало центром села “Єлизавето-Кам’янка”. Нині це є центральним корпусом школи, банк та пошта тепер функціонують як другий корпус школи (більш стара частина будівлі). Пізніше волость була переведена до міста Новомосковськ, а приміщення було передано школі.

Всі ці школи відіграли певну важливу роль у становленні освіти в Дніпрі. Вони виконали тоді і продовжують виконувати головну їхню функцію – навчання дітей в місті, аби школярі нашої області мали якісне навчання та отримали в майбутньому фахову професію! 

More from author

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here

Як бізнес Дніпра допомагає постраждалим від ракетного удару на Перемозі?

Поки мирні мешканці житлового масиву Перемога оговтувалися після страшного ракетного удару одного з їх будинку, вони продовжували допомагати та підтримувати кожного, хто потребує цього:...

Як арт-кафе “Неизвестный Петровский” потрапив у телепроект “На ножах”

У “Невідомому Петровському” не побував, мабуть, тільки ледачий дніпрянин, адже цьому закладу вже 10 років. Раніше “Петровський” був осередком творчих людей Дніпра з неповторною...

Фото кухні дніпровського Заслуженого тренера України, якого вбила російська ракета, облетіло весь світ

Внаслідок ракетного удару 14 січня 2022 року по місту Дніпро загинув Заслужений тренер України Михайло Кореновський. На протязі перших годин пошуково-рятувальної операції фахівцями зберігалась...
.,.,.,.