Історія лікарні №9 розпочинається 6 листопада 1926 року – в ті часи колишня поміщицька садиба на вулиці Маріупольській була призначена для закладення нової 9-ої лікарні в Дніпрі. Цього ж року один із будинків на садибі почав функціонувати як амбулаторія, яка пізніше стала найпершим й єдиним диспансером у Амур-Нижньодніпровському районі міста. Далі на dnipro.one.
В період з 1926 до 1940 року зводилася будівля поліклініки, тодішній хірургічний комплекс (зараз гінекологічний), пологовий будинок й терапевтичний корпус. На той час лікарня мала 150 ліжок, аптеку та віварій, персонал лікарні складав 18 лікарів. У 1939 році під керівництвом завідувача лікарні А. Ф. Іпатової пологовий будинок був перенесений у нову будівлю. Терапевтичне відділення лікувало хворих на туберкульоз та малярію. Роботу всього відділення координував І. Л. Тамарін, кваліфікований фтизиатр.
Друга світова війна
З 1941 року 9-та лікарня стає комплексом із добре оснащених та самостійних лікувальних закладів – він включав 3-тю робочу лікарню, 1- у міську лікарню та пологовий будинок із кваліфікованими робітниками. Після початку Другої світової війни в комплексі 9-ої лікарні створюється госпіталь, який вдалося евакуювати перед окупацією міста. Після повного контролю над містом німецькими військами, комплекс надавав якісну медичну допомогу для поранених, полонених та мирному населенню. Після визволення тодішнього Дніпропетровська, лікарня перебувала в будівлі гуртожитку вагоноремонтного заводу через повністю зруйноване приміщення комплексу.
Післявоєнні 10 років відновлення лікарні
У важкий період після війни, усі сили були спрямовані на відновлення Дніпропетровської міської клінічної лікарні №9 – це зведення фасаду комплексу та будування нових корпусів лікарні. У 1948 році об’єднується амбулаторна та поліклінічна служби Амур-Нижньодніпровського району міста, і до 1 липня 1950 року під керівництвом головного лікаря Леоніда Дубовського було затверджено та укомплектовано штати 9-ої міської лікарні. У 1954 році у 9-ому лікувальному закладі працюють кафедри медичного інституту – факультетська терапія, хірургія, акушерство та гінекологія. До 1955 року лікарня мала персонал із 212 штатних співробітників та до 400 ліжок стаціонару.
З 1956 по 1960 роки керівництво лікарні очолює Анатолій Безбородько, головний лікар, а з 1960 по 1986 рік – Василь Півень, кандидат медичних наук, який мав відзнаку кавалера ордена «Знак пошани». Під його керівництвом у 1970 році в лікарні створюється ліжковий фонд із 570 ліжок. З 1986 по 2003 роки керівництво колективу 9-ої лікарні зайняв Володимир Баштовий, заслужений лікар України. Під його керівництвом у 2001 році жіноча консультація разом із центром переїхали у нове приміщення.
Сьогодення міської клінічної лікарні №9
З 2003 року лікарню очолила Олена Фінкова – лікар акушер-гінеколог, організатор охорони здоров’я вищої категорії тощо. Під її контролем, у 2003 році 9-та лікарня отримує і утримує й надалі високе звання ВООЗ/ЮНІСЕФ «Лікарня, доброзичлива до дитини». В 2004 році на базі гінекологічних відділень було створено центр пластичної хірургії, який обладнаний сучасною ендоскопічною технікою, яка створює усі умови для міцного фундаменту здоров’я жінки.
У 2006 році міській лікарні було передано, співпрацюючи з єврейською громадою міста, мамограф, що створив умови для ранньої діагностики раку молочної залози. У жовтні 2007 року була створена «Централізована бактеріологічна лабораторія Лівобережжя», що обслуговує 18 лікувальних установ міста. Подальші роки співпраці лікарні із Дніпропетровською державною медичною академією заклали кафедри академії й майбутній розвиток міської клінічної лікарні №9.
